ДЛЯ ЗДОРОВ'Я

Безоплатні медичні послуги у випадку інсульту під час війни

Програма медичних гарантій продовжує працювати навіть під час війни. Пацієнти, як і раніше, можуть отримувати пр безоплатно медичну допомогу, за яку сплачує держава.

Українці, які – через бойові дії – змушені були переїхати в інші регіони країни, можуть отримати необхідну їм медичну допомогу в медичних закладах за місцем фактичного перебування, місце реєстрації пацієнта не має значення. Нагадуємо, серед безоплатних послуг, які гарантовані пацієнту з інсультом чи підозрою на нього:

- первинний огляд,

- термінова комп’ютерна томографія або магнітно-резонансна томографія,

- лабораторні та інструментальні дослідження.

Також до безоплатного пакета входять:

- тромболітична терапія включно з необхідними ліками,

- ендоваскулярне лікування (малоінвазивна хірургія судин головного мозку),

- нейрохірургічна допомога,

- ліки з Нацпереліку,

- медичні вироби, які централізовано купують Медзакупівлі України.

Національна служба здоров’я України оплачує і вторинну профілактику інсульту, харчування в стаціонарі та медичну реабілітацію.

Пацієнту з підозрою на інсульт не потрібне направлення лікаря, щоб отримати медичну допомогу безоплатно, адже це – невідкладний стан. Допомогу медики надають незалежно від наявності направлення чи декларації з лікарем.

Звертаємо увагу, у разі необґрунтованої відмови у наданні медичної допомоги або якщо комунальний чи державний медзаклад, маючи змогу продіагностувати пацієнта, направляє його на платну діагностику у приватний, закликаємо звертатися:

до контакт-центру МОЗ – 0-800–60-20-19
або на гарячу лінію НСЗУ – 16-77.

У закладах охорони здоров’я, законтрактованих за Програмою медичних гарантій, не повинні брати кошти за надання медичних послуг чи діагностику, що входять у контрактні пакети.

Домедична допомога при гострому мозковому інсульті: що важливо робити і від чого слід утриматися

Своєчасна допомога хворому з інсультом у перші години має принципове значення і значно підвищує шанси на успішне лікування та одужання.Інсульт — це небезпечне порушення мозкового кровообігу, яке вимагає невідкладного лікування, тому при перших ознаках інсульту необхідно викликати швидку (103) або – за крайньої необхідності – самостійно доставити пацієнта у лікарню. Знання базових правил першої домедичної допомоги теж може відіграти важливу роль у збереженні життя та здоров’я постраждалого.

Після виклику “швидкої” варто:

заспокоїти постраждалого і пояснити, що допомога буде надана

дотримуватись вказівок диспетчера швидкої допомоги
надати постраждалому максимально зручного для нього положення (рекомендовано – підвищене положення голови 15-30 градусів)
забезпечити постійний нагляд до приїзду бригади екстреної медичної допомоги
при погіршенні стану постраждалого повторно здійснити виклик екстреної медичної допомоги
за можливості, зібрати у постраждалого максимально можливу кількість інформації (наприклад, стосовно точного часу погіршення стану, можливих обставин, які з цим пов’язані, наявних захворювань). Всю отриману інформацію передати працівникам бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або диспетчеру прийому виклику.

При цьому необхідно пам’ятати, що:

постраждалому не можна давати їсти та пити
якщо у нього до приїзду “швидкої” зникли наявні ознаки інсульту, – жодним чином не відміняти виклик.

Нагадуємо, що лікування інсульту є безоплатним для пацієнта. При цьому критично важливо доставити його в лікарню, яка має обладнання та спеціалістів, що можуть діагностувати тип інсульту в перші кілька годин пiсля появи симптомів.

Національна служба здоров’я (НСЗУ) оплачує лікарням надані медичні послуги і контрактує лише ті заклади, які гарантують цілодобову роботу фахівців необхідної кваліфікації та наявність спеціального обладнання для діагностики лікування інсультів (наприклад, КТ або МРТ, які дозволяють точно встановити діагноз).

Комунікаційна рамка для ефірів/пресбрифінгів

29 жовтня - Всесвітній День боротьби з інсультом

#ЗдоровішіРазом

29 жовтня світ відзначає Всесвітній день боротьби з інсультом. На жаль, інсульти стали не просто часто зустрічатися у повсякденні, щороку понад 100 тисяч українців, третина з яких – молодше 65 років, стають жертвами інсульту.

Важливість боротьби з інсультами набула світового значення, адже є однією з головних причин смертності у всьому світі.

Нагадаю, що інсульт — це гострий стан, під час якого вражаються кровоносні судини головного мозку. Інсульт виникає, коли судина, по якій кров'ю переноситься кисень і поживні речовини, блокується тромбом(“бляшкою”) або розривається. Коли це відбувається, частина мозку не може отримати постачання кисню та поживних речовин, як наслідок – починається смерть його клітин.

Наразі в Україні також досить висока смертність та інвалідність після перенесеного інсульту, у порівнянні з країнами Європи. Серед головних причин – пізня діагностика та застарілі маршрути пацієнта.

Багато років поспіль існувала практика, коли «швидка» доставляла хворого на інсульт до найближчої лікарні. Проте далеко не завжди найближча лікарня має необхідні потужності, фахівців та обладнання, для діагностики і лікування таких станів. Через це хворий і лікарі втрачають дорогоцінний час. Адже інсульт вимагає невідкладного медичного втручання. Людина з ознаками інсульту, яка отримує допомогу лікарів упродовж перших 4,5 годин, має більше шансів повернутися до повноцінного життя та уникнути тяжких й незворотних наслідків.

Влітку МОЗ розпочало черговий етап медичної реформи, в рамках якого буде змінено підходи до лікування інсультів. Буде створена спроможна мережа медичних закладів з інсультними центрами та блоками. Саме ці заклади матимуть у своєму складі кардіологічні блоки, які дозволять застосовувати сучасні методи лікування, такі як тромболізис та тромбоекстракція. Також у таких медичних закладах будуть можливості для необхідної реабілітації, яка надасть змогу пацієнтові повернутися до нормального життя.

Програма медичних гарантій, завдяки якій пацієнти можуть отримувати безоплатне лікування, продовжує працювати і під час війни. Пацієнти, як і раніше, можуть отримувати безоплатно медичну допомогу, за яку медичним закладам сплачує держава. Українці, які – через бойові дії – змушені були переїхати в інші регіони країни, можуть отримати необхідну їм медичну допомогу за місцем фактичного перебування, місце реєстрації не має значення.

Серед безоплатних послуг, які гарантовані пацієнту з інсультом чи підозрою на нього:

- первинний огляд,

- термінова комп’ютерна томографія або магнітно-резонансна томографія,

- лабораторні та інструментальні дослідження.

Також до безоплатного пакета входять:

- тромболітична терапія включно з необхідними ліками,

- ендоваскулярне лікування (малоінвазивна хірургія судин головного мозку),

- нейрохірургічна допомога,

- ліки з Нацпереліку,

- медичні вироби, які централізовано купують “Медзакупівлі України” тощо.

Національна служба здоров’я України оплачує і вторинну профілактику інсульту, харчування в стаціонарі та медичну реабілітацію.

Вчасна медична допомога – один з визначальних факторів в успішності лікування інсультів. Тому знання ознак інсульту та правил першої допомоги може відіграти важливу роль у збереженні життя і здоров’я постраждалого.

Розвиток інсульту можуть супроводжувати симптоми, що виникають раптово. Запам’ятати їх можна у можна за абревіатурою МОЗОК-Час.

М (Мовлення) - попросіть людину повторити за вами просте речення та виконати просту команду. При інсульті вимова буде нерозбірливою, плутаною або людина не буде розуміти команду, яку ви попросили її виконати.
О (Обличчя) - коли одна сторона обличчя зазнає візуальних змін (наприклад, обвисає). Попросіть людину посміхнутися. Якщо у неї інсульт, вона не зможе цього зробити або посмішка буде несиметричною.
З (Запаморочення) - поява скарги на раптове головокружіння, хиткість ходи, втрату рівноваги, координації рухів у руці або нозі.
О (Очі) - у людини раптово порушився зір одним або двома очима, наприклад, зʼявилось двоїння при погляді на предмети.
К (Кінцівки) - слабкість або оніміння, неможливість підняти і утримувати обидві руки або обидві ноги одночасно, кінцівки з однієї сторони стають слабкішими

Час – якщо ви помітили один із цих симптомів, – терміново викликайте швидку.

Найкращий спосіб знизити ризик виникнення інсульту — це профілактика.

дотримуйтеся здорового харчування: щодня їжте овочі і фрукти, обмежуйте споживання солі. Вживайте їжу з низьким вмістом трансжирів.
будьте фізично активними. Навіть помірні фізичні навантаження дозволять контролювати вагу і підтримувати здоров’я.
відмовтеся від куріння та вживання алкоголю.
контролюйте артеріальний тиск.
за рекомендаціями свого лікаря перевіряйте рівень холестерину та цукру в крові.

Важливо: якщо вже ситуація склалась таким чином, що контроль тиску потребує медикаментозного корегування – не можна нехтувати щоденним прийомом ліків. Ліки необхідно приймати постійно і обов’язково. Часто пацієнти мають хибне уявлення про те, що вони приймають ліки “від тиску” і відповідно пити їх треба, тільки коли тиск – вище норми. Це не так. Лікування гіпертонічної хвороби має бути щоденним і пожиттєвим. Регулярний прийом ліків значно зменшує ризик виникнення інсульту.

Крім того, держава, завдяки діючій Програмі медичних гарантій, забезпечує пацієнтів “Доступними ліками”, які можна отримати в аптеці безкоштовно або з невеликою доплатою. Пацієнти, які потребують амбулаторного лікування серцево-судинних захворювань, можуть отримати рецепт на “Доступні ліки” у лікаря, який надає первинну медичну допомогу, незалежно від наявності декларації з ним.

Повномасштабна війна, що триває, на жаль, обмежує доступ пацієнтів з окупованих територій чи зони бойових дій до певних медичних послуг і збільшує навантаження на медичну систему, які зіштовхнулась з новими викликами.

Проте подбати про збереження власного здоров’я, відмовившись від шкідливих звичок, забезпечуючи необхідну фізичну активність та бути уважними до себе – під силу кожному.

Міф: При інсульті не можна перевозити хворого з дому до лікарні або з однієї лікарні до іншої

Правда: Усі хворі з інсультом якомога швидше мають бути доправлені до лікарні, де можуть отримати необхідну допомогу. Ситуації, коли перевезення в умовах "швидкої" може погіршити стан здоров'я пацієнта, трапляються дуже рідко. Якщо пацієнт знаходиться у погано оснащеній лікарні, слід порівняти ризики транспортування і ризики лікування у лікарні, де немає належних ресурсів (спеціалісти, томограф, лабораторія тощо).

Міф: Якщо прояви інсульту швидко минули, подальше лікування не потрібне

Правда: Усім пацієнтам, які перенесли інсульт, необхідні консультація лікаря-невролога і обстеження, що дозволить зрозуміти причину того, що сталося, а також – необхідне лікування та профілактику під наглядом сімейного лікаря. Тільки таким чином можна зменшити ризик повторного інсульту на 50-80%.

Міф: Що більше крапельниць, то краще лікування

Правда: Досить часто ліки, які при інсульті широко використовуються в Україні і вводяться за допомогою крапельниць (ліки для відновлення" мозку, так звані нейропротектори, "судинні препарати", антиоксиданти, антигіпоксанти тощо) не мають науково доведеної ефективності і не використовуються для лікування інсульту у розвинених країнах. Вітчизняні стандарти та протоколи з лікування інсульту, затверджені МОЗ України, чітко визначають перелік необхідних ліків.

Міф: Час лікує. Порушення, спричинені інсультом (слабкість руки чи ноги, порушення мови, захлинання їжею, двоїння тощо), поступово зникнуть самі по собі

Правда: Мозок людини має певну здатність самостійно відновлювати свою роботу, що призводить до зменшення порушень, але відбувається це не у кожного хворого, здебільшого при невеликих ураженнях і зазвичай не повною мірою. Щоби досягти максимального відновлення порушених функцій і повноцінного життя, абсолютна більшість пацієнтів зі стійкими післяінсультними порушеннями (не можуть ходити, самостійно вдягнутися чи вмитися тощо) потребує реабілітації. Реабілітація складається не з уколів чи крапельниць, а з занять з фізичним терапевтом, ерготерапевтом, логопедом, метою яких є відновлення порушених функцій і зменшення потреби у сторонній допомозі. Такі методи, як бджоли, п'явки, крапельниці з нейропротекторами не мають науково доведеної ефективності і не рекомендовані для використання.

Міф: Інсульт виникає внаслідок стресів, і ми нічого не можемо зробити, щоб його уникнути

Правда: Сьогодні фахівці добре знають фактори ризику інсультів. Вони включають похилий вік, неправильний спосіб життя і проблеми зі здоров’ям. До чинників способу життя, що підвищують ризик інсульту, належать куріння, зловживання алкоголем, недостатня фізична активність (менше 150 хв на тиждень), ожиріння. До числа медичних проблем відносяться підвищений кров'яний тиск (більше ніж 140/90 мм рт.ст. - головна загроза, навіть якщо пацієнт добре почувається), цукровий діабет, миготлива аритмія (підвищує ризик інсульту у 5 разів!), високий рівень холестерину.

Міф: Щоби запобігти інсульту необхідно 1-2 рази на рік лягати у лікарню прокапатись або почистити судини

Правда: "Прокапування" не має науково доведених переваг у профілактиці інсульту. За рекомендацією лягти "прокапатись" може стояти що завгодно, але не науково-обгрунтована сучасна профілактика чи лікування інсульту.

Міф: У разі підвищеного ризику інсульту (гіпертонія, хвороби серця) не можна ходити до сауни чи займатись спортом

Правда: Відвідування сауни, якщо воно не пов'язане з вживанням алкоголю чи сильним зневодненням, не збільшує ризик інсульту. Що стосується фізичних навантажень, корисними можуть бути аеробні (динамічні) вправи (швидка ходьба, велосипед, плавання тощо), а от статичного навантаження (силові вправи) радимо уникати.

Міф: Якщо є підозра на інсульт, слід почекати, доки все мине, або звернутись до сімейного лікаря чи терапевта

Правда: інсульт - це невідкладний стан. Якщо у людини раптово змінилось мовлення, перекосило обличчя або почали погано слухатись рука чи нога на одній половині тіла, слід негайно зателефонувати 103. На сьогодні існує дієве лікування при ішемічному інсульті (тромболізис), але він ефективний протягом 4,5 годин від появи перших ознак інсульту.

Міф: Не має значення, в якій лікарні лікуватися від інсульту, аби лікар був уважний і досвідчений

Правда: Дуже багато що залежить від можливостей лікарні. Мова і про обладнання (наприклад,томограф) і наявність лабораторії, реанімації, нейрохірургії, вузьких спеціалістів (кардіолога, ендокринолога, уролога, хірурга, ортопеда тощо), організацію лікування у відділенні, де перебуває пацієнт, рівень професійної підготовки та досвіду команди медиків. Найкращі результати лікування інсульту забезпечує багатопрофільна лікарня, де є Інсультний блок. Відмінністю Інсультного блоку є не тільки лікарі, які добре знаються на інсульті, та відповідне обладнання, а й медичні сестри з відповідною підготовкою, фізичні терапевти, логопеди тощо.

Що таке інсульт та як його розпізнати?

Інсульт — це гострий стан, під час якого вражаються кровоносні судини головного мозку. Інсульт виникає, коли судина, по якій кров'ю переноситься кисень і поживні речовини, блокується тромбом (“бляшкою”) або розривається. Коли це відбувається, частина мозку не може отримати з кров’ю постачання кисню та поживних речовин і як наслідок починається смерть його клітин. Інсульт може призвести до інвалідності та у деяких випадках — смерті.

Деякі стани підвищують ризик виникнення інсульту, зокрема:

високий артеріальний тиск;
високий рівень холестерину;
порушення серцевого ритму;
надлишкова вага;
цукровий діабет;
надмірні стреси.

За якими ознаками можна запідозрити інсульт у людини поруч або у себе?

Розвиток інсульту можуть супроводжувати симптоми, що виникають раптово.

Запам’ятати їх можна у можна за абревіатурою МОЗОК-Час.

М (Мовлення) - попросіть людину повторити за вами просте речення та виконати просту команду. При інсульті вимова буде нерозбірливою, плутаною або людина не буде розуміти команду, яку ви попросили її виконати.
О (Обличчя) - коли одна сторона обличчя зазнає візуальних змін (наприклад, обвисає). Попросіть людину посміхнутися. Якщо у неї інсульт, вона не зможе цього зробити або посмішка буде несиметричною.
З (Запаморочення) - поява скарги на раптове головокружіння, хиткість ходи, втрату рівноваги, координації рухів у руці або нозі.
О (Очі) - у людини раптово порушився зір одним або двома очима, наприклад, зʼявилось двоїння при погляді на предмети.
К (Кінцівки) - слабкість або оніміння, неможливість підняти і утримувати обидві руки або обидві ноги одночасно, кінцівки з однієї сторони стають слабкішими, можуть падати, як пліть.

Час – якщо ви помітили один із цих симптомів, терміново викликайте швидку

Також інсульт може проявлятися сильним головним болем без причини, сонливістю, блювотою, нудотою. Такі ознаки можуть тривати лише кілька хвилин, потім зникати. Подібні короткотривалі сигнали відомі як транзиторні ішемічні атаки. Більшість людей ігнорує їх, адже вони швидко минають. Проте, вони сигналізують про загрозливий стан, який треба негайно діагностувати та лікувати. Звертайте на них увагу!

Інсульт вимагає невідкладного медичного втручання. Людина з ознаками інсульту, яка отримує допомогу лікарів упродовж перших 4,5 годин, має більше шансів повернутися до повноцінного життя та уникнути тяжких й незворотних наслідків. Якщо ви підозрюєте, що у вас чи у когось іншого інсульт, негайно зателефонуйте за номером 103.

Найкращий спосіб знизити ризик виникнення інсульту — це профілактика.

Дотримуйтеся здорового харчування: щодня їжте овочі і фрукти, обмежуйте споживання солі. Вживайте їжу з низьким вмістом трансжирів.
Будьте фізично активними. Навіть помірні фізичні навантаження дозволять контролювати вагу і підтримувати здоров’я.
Відмовтеся від куріння та вживання алкоголю.
Контролюйте артеріальний тиск.
За рекомендаціями свого лікаря перевіряйте рівень холестерину та цукру в крові.
Якщо лікар призначив вам лікування діагностованого у вас захворювання, строго дотримуйтесь назначень та рекомендацій.

Будьте уважні до себе та оточуючих, вчасно звертайтеся до лікаря та бережіть своє здоров’я.

Кожна людина повинна дбати про своє здоров’я в першу чергу сама. Краще запобігти захворюванню, ніж лікуватися. Першим важливим елементом піклування про здоров’я є відсліджування власного самопочуття. Важливе місце займає особиста гігієна, активне й здорове спілкування з іншими людьми, комфортні умови праці, раціональне харчування і здоровий спосіб життя.

З метою ефективного забезпечення реалізації державної політики у сфері громадського здоров’я та профілактики неінфекційних захворювань серед населення та інформування про хвороби серця та методи профілактики, перевірка артеріального тиску, безкоштовне консультування щодо здорового способу життя потрібно звертатись за первинною медичною допомогою до сімейного лікаря.

В Україні, як і в інших країнах, неінфекційні захворювання (НІЗ) залишаються основною причиною захворюваності, втрати працездатності та передчасної смертності. Найефективнішим способом зменшити показники НІЗ є запобігання їх розвитку шляхом вирішення поведінкових факторів ризику, які є причиною НІЗ на рівні загального населення та окремої людини: куріння, вживання алкоголю, надмірне споживання солі, недостатня фізична активність, надмірна вага та ожиріння, а також нездорове харчування.

Основний соціальний і економічний тягар неінфекційних захворювань зумовлені: серцево-судинними захворюваннями, діабетом, онкологічними хворобами, хронічними захворюваннями легень та психічні розлади. Ці хвороби призводять до тривалої недієздатності, зниження добробуту родин, зменшення продуктивності праці.

Серцево-судинні захворювання перебувають на першому місці в структурі смертності громадян України.

Для профілактики серцево-судинних захворювань потрібно:

Відмовитись від куріння. Куріння є однією із головних причин виникнення серцево-судинних захворювань.

Вести активний засіб життя. Це – ефективний спосіб підняти настрій та уникнути наслідків стресу. Приділяти 1,5 години кардіонавантаженням щотижня. Займатись 30 хвилин 5 разів на тиждень. Це може бути будь-який вид активності, що змушує дихати важче, а серце – битися швидше.

Слідкувати за вагою. Надмірна вага підвищує ризик серцево-судинних захворювань. Харчуватись здоровою, збалансованою їжею. Щодня їсти овочі і фрукти, а от жирів і цукру якомога менше.

Менше алкоголю. Алкоголь калорійний, і його надмірне вживання не лише може додати ваги, але й збільшує ризики серцево-судинних захворювань.

Для профілактики та лікування серцево-судинних захворювань послуги, обстеження та аналізи кожен пацієнт, що подав декларацію про надання первинної медико-санітарної допомоги та обслуговування у сімейного лікаря, терапевта, лікаря-педіатра, має право на безоплатний пакет медичних послуг на первинній ланці. Перелік послуг, які входять до цього пакета, затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19.03.2018 № 504 «Про затвердження Порядку надання первинної медичної допомоги».

Що це за вірус?

Коронавіруси (CoV) – велике сімейство вірусів, що викликають захворювання, починаючи від звичайної застуди і закінчуючи більш тяжкими захворюваннями, такими як:

близькосхідний респіраторний синдром (MERS-CoV);
тяжкий гострий респіраторний синдром (SARS-CoV).

Новий коронавірус (nCoV) являє собою новий штам, який раніше не був ідентифікований у людей.

Як передається збудник?

Коронавіруси є зоонозами, що означає, що вони можуть передаватися між тваринами і людьми. Дослідження показали, що SARS-CoV передавався від кішок людям, а MERS-CoV – від верблюдів людям. Проте здебільшого вірус передається від людини до людини повітряно-крапельним шляхом. Тварини також є природним резервуаром збудника.

Клінічні прояви вірусу:

За своєю клінічною картиною зараження коронавірусом нагадує грип та інші респіраторні захворювання, що значно ускладнює своєчасну діагностику вірусу. Проте коронавірус більшою мірою вражає легені з розвитком пневмоній, в тому числі й атипових, а також призводить до тяжких ускладнень у вигляді гострого респіраторного синдрому. Інкубаційний період (час від моменту зараження до перших клінічних проявів) становить в середньому 10-14 днів.

До можливих клінічних проявів вірусу відносять:

лихоманку;
слабкість та підвищену втомлюваність;
сухий кашель;
задишку;
дихальну недостатність;
відчуття стиснення грудної клітки;
головні болі;
прискорене серцебиття;
симптоми ураження шлунково-кишкового тракту (діарея, нудота, блювання, значне зниження апетиту);
ураження очей.

Враховуючи складну епідеміологічну ситуацію щодо коронавірусу у світі та можливість перенесення вірусу через мандрівників, а також повітряно-крапельний механізм передачі від людини до людини, при появі вищевказаних симптомів потрібно негайно звернутися до лікаря

Як запобігти зараженню?

На сьогодні специфічна профілактика коронавірусу не розроблена.

Як повідомляє CNN, вчені почали розробляти вакцину проти даного збудника. Проте на її розробку знадобиться близько року.

Виходячи з цього, клініцисти наполегливо радять дотримуватись наступних рекомендацій ВООЗ щодо зменшення впливу та передачі ГРВІ та коронавірусу зокрема:

часто і ретельно мийте руки з милом та обробляйте дезінфікуючими засобами;

під час кашлю та чхання прикривайте рот і ніс паперовою хустинкою. Використану хустинку варто негайно викинути та помити руки;

уникайте тісного контакту з усіма, хто має гарячку та кашель;

якщо маєте підвищену температуру тіла, кашель й утруднене дихання, якнайшвидше зверніться до лікаря та повідомте йому попередню історію подорожей;

відвідуючи живі ринки в районах, в яких зараз фіксуються випадки нового коронавірусу, уникайте контакту з живими тваринами та поверхнями, які контактують з тваринами;

не споживайте сирих чи недостатньо термічно оброблених продуктів тваринного походження. Із сирим м’ясом, молоком тощо слід поводитися обережно, щоб уникнути перехресного забруднення.

Бережіть своє здоров’я!

ЩО ВАРТО ЗНАТИ ПРО САМОІЗОЛЯЦІЮ ПІД ЧАС COVID-19

Самоізоляція – це утримання від контакту з іншими, щоб зменшити ризик інфікування. Самоізоляція передбачає будь-які ситуації, коли ви тісно контактуєте з іншими людьми (наприклад, близький контакт віч-на-віч на відстані менше ніж 2 метри).

Винятком є лише звернення за медичною допомогою (тільки після консультації телефоном).

Якщо ви не впевнені, чи потребуєте самоізоляції або не знаєте до кого звернутися, будь ласка, зателефонуйте на гарячу лінію Центру громадського здоров’я України щодо нової коронавірусної інфекції: 0 800 505 840

Для кого потрібна самоізоляція:

для тих, хто очікує результати тесту на новий коронавірус;
для тих, хто близько контактував з особами, що захворіли на COVID-19;
для тих, хто нещодавно повернувся із країн, де зафіксовано новий коронавірус (навіть якщо відсутні симптоми).

Скільки триває самоізоляція?

Якщо вам рекомендував лікар або ви самостійно прийняли рішення про ізоляцію, вона повинна тривати не менше 14 днів із дати початку випадку, який став причиною самоізоляції: подорож, контакт з хворим тощо.

Як підготуватись до самоізоляції?

Спробуйте спланувати час самоізоляції так, щоб у вас не виникало необхідності виходити з дому чи приймати відвідувачів. Поясність це друзям та родичам, а також обговоріть можливість дистанційної роботи.

Збережіть контакти вашого лікаря та попередньо повідомте його про причини самоізоляції, а також оберіть контактну особу, до якої будете звертатись за допомогою.

Що робити, якщо проживаєте не одні?

Потрібно ізолюватися в окремій кімнаті, яка добре провітрюється. Якщо є можливість користуватись окремою ванною кімнатою та/або туалетом, а також готувати їжу та харчуватись окремо – зробіть це.

Не забувайте про регулярне миття рук із милом, прибирання, в тому числі вологе прибирання поверхонь, гігієну кашлю, використання одноразових серветок та хустинок. Вимірюйте кожен день температуру тіла, слідкуйте за своїм станом та доповідайте показники своєму лікарю.

Під час необхідних контактів із людьми завжди одягайте медичну маску та викидайте її після використання або забруднення.

Як організувати доставку харчових продуктів?

Спробуйте мінімізувати походи до магазину. Якщо є можливість, попросіть друзів або родичів доставляти вам продукти харчування та необхідні покупки до вхідних дверей або користуйтесь послугами доставки з дистанційною оплатою.

Що робити, якщо вам необхідно покинути житло?

Якщо виникла необхідність покинути місце самоізоляції – одягайте маску та мінімізуйте контакти із людьми. Користуйтесь антисептиком для рук та дотримуйтесь гігієни кашлю.

Що робити якщо у вас з’явились симптоми?

Якщо під час самоізоляції у вас з’явились симптоми COVID-19: кашель, ускладнене дихання, підвищена температура тощо – негайно зверніться за медичною допомогою та повідомте про свою історію подорожей та можливі контакти з особами, хворими на гострі вірусні захворювання.

Завідуюча амбулаторії №3 Чехова Віра Іванівна

Вітряна віспа

18,03,2020

Вітряна віспа – це гостре інфекційне захворювання, що викликається фільтруючим вірусом та характеризується підвищенням температури тіла та плямисто-папульзно-верикульозним висипом на шкірі та слизових оболонок.

Актуальність. Вітряна віспа (вітрянка ) – одна з найпоширеніших інфекцій в світі. За рівнем захворюваності ця інфекція поступається лише грипу та іншим ГРХ. Перебіг її здебільшого легкий, специфічні ускладнення (менінгоенцефаліт, пневмонія) трапляються рідко. Однак після перенесеної вітрянки збудник без будь яки2х клінічних проявів може роками зберігатись в організмі, сприяючи у старшому віці інше захворювання – оперізувальний герпес, який можна розглядати як пізній рецидив вітрянки.

Етіологія. Збудник вітряної віспи та оперізувального герпес у – ДНК-вірус – нестійкий поза організмом людини, швидко ін активується дезінфекційними засобами, при висиханні та температурі понад 600С, але добре зберігається при низькій температурі.

Джерело збудника. Основним джерелом є хворий на вітряну віспу. Хворий стає небезпечним для оточуючих з кінця інкубаційного періоду (за 6-7 годин) до появи висипки) і до п‘ятої доби з моменту появи останніх елементів висипки. Додатковим джерелом може бути хворий на оперізувальний герпес, але він виділяє значно менше вірусів.

Механізм і шляхи передачі. Механізм передачі збудника – краплинний. Незважаючи на слабку стійкість вірусів у довкіллі, доведено (як і при кору) можливість їх поширення з повітря за межі кімнати, дає перебуває хворий (через відчинені двері, систему вентиляції тощо). Таким чином ймовірність зараження може поширюватись на весь будинок (лікарні, дитячого закладу).

Не виключена можливість вертикальної передачі збудників вітряної віспи від матері до плоду, що може спричинити ваду розвитку, але це трапляється дуже рідко.

Прояви епідемічного процесу. Вітряна віспа – типова дитяча інфекція. Новонароджені перших двох місяців життя мають пасивний материнський імунітет, пізніше вони стають сприйнятливими. Тому максимальне число захворілих припадає на вікову групу 2-4 років. Дошкільнята становлять біля 80% захворілих. У старших вікових групах через формування імунного прошарку захворюваність значно зменшується рівень захворюваності дітей в містах у 3-4рази вищий порівняно з селом дорослі частіше хворіють на оперізувальний герпес.

Для вітрянки характерна осіньо-зимова сезонність, що пояснюється тіснішим контактуванням дітей підчас відвідування дитячих садків і шкіл.

Захворюваність найчастіше спорадична. Трапляються спалахи вітряної віспи, зокрема у дитячих дошкільних закладах і лікарнях. Після перенесеної інфекції залишається тривалий імунітет. Повторні захворювання трапляються рідко.

Клініка. Інкубаційний період при вітряній віспі триває від 11-21 дня, найчастіше близько 14 днів. Продромальні явища зводяться до незначних симптомів загальної інтоксикації (нездужання, втрата апетиту, субфебрильна температура тіла тощо.). на такому фоні або без будь-яких передвісників на шкірі з‘являються висипання, що часто супроводяться підвищенням температури тіла. Перші елементи висипу можуть з‘явитися при нормальній температурі тіла. Висип локалізується на обличчі, волосистій частині голови, тулубі та кінцівках. При інтенсивному висипу елементи його можна знайти на долонях та підошвах. Елементи висипок, пройшовши через стадії плями та дрібної папули, швидко перетворюється на характерні для вітряної віспи елементи – везикули (пухирці). Деякі плями зникають, папули розсмоктуються, не доходячи до стадії везикули. Везикула при вітряній віспі мають круглу або овальну форму та різноманітну величину, розміщуються на не інфільтрованій основі, їхня стінка напружена, блискуча, вміст прозорий. Навколо везикули є вузька смужка гіперемії у разу проколу везикула спорожнюється завдяки своїй одно камерності. Окремі везикули мають пуповидні вдавлення, що пов‘язуються з початком розсмоктування їхнього вмісту.

Везикули швидко підсихають через 1-3 дні, на їх місці утворюються бурі кірочки, які відпадають через 1-3 тижні. Висип при вітряній віспі з‘являється протягом кількох днів поштовхами, тому для вітряної віспи характерною є поліморфність висипань – на певній ділянці шкіри можна знайти елементи висипок, що перебувають на різних стадіях розвитку. У деяких хворих одночасно з висипом на шкірі з‘являються елементи висипок на слизових оболонках порожнини рота, носоглотки, гортані, статевих органах та в інших місцях. Це енантема, характерним елементом якої при вітряній віспі як і на шкірі є пухирець. Енантема може випереджати висипання на шкірі. Вітренкових пухирців на слизових оболонках звичайно мало. Вони не стійкі, швидко перетворюються на поверхневі ерозії, які через кілька днів епіталізуються.

Одночасно з підсиханням елементів висипу при вітряній віспі знижується температура тіла і поліпшується загальний стан хворого.

Основні напрямки епідеміологічного обстеження. При обстеженні епідемічного осередку важливо виявити хворого та ізолювати його. З цією метою з‘ясовують наявність і час виникнення попередніх захворювань на вітряку у сім‘ї чи колективу, опитують батьків, вихователів, вчителів про здоров‘я дітей, вимірюють температуру тіла, оглядають шкіру і слизові оболонки.

Вітряну віспу та оперізувальний герпес розпізнають переважно на підставі клінічних та епідеміологічних даних. При потребі діагноз можна підтвердити за допомогою вірусологічного методу (виділення вірусу з вазикул) і серологічних реакцій (РЗК, РПГА).

Проводять ретроспективний епідеміологічний аналіз захворюваності, спрямований на виявлення вікових груп і колективів ризику, встановлення причин спалахів у дитячих колективах.

Ускладнення. Ускладнення можуть бути специфічними (зумовлені вірусом) і в наслідок приєднання бактеріальної інфекції:

Запалення верхніх дихальних шляхів лариноготрахеобронхіт, пневмонія;

Ураження нервової системи – енцефаліт, менінгоенцефаліт, міеліт, параліч лицьового нерва.

Бактеріальні ускладнення – бульозна стрептодермія, флегмона, абсцес, імпетиго, лімфаденіт, стоматит, кон‘юктивіт, кератит, сепсис

Розлади з боку внутрішніх органів.

Лікування вітряної віспи зводиться до дотримання постільного режиму протягом усього періоду висипання, запобігання вторинної інфекції. Везикули треба змазувати 1-2% розчину метиленового синього або брильянтового зеленого, рот полоскати дезинфікуючим розчином. За показаннями застосовують симптоматичні засоби анальгетики, жарознижуючі, проводять детоксикацію. При тяжких формах хвороби та розвитку гнійних ускладнень призначають антибіотики.

Протиепідемічні заходи, спрямовані на нейтралізацію джерела збудника в осередку вітряної віспи такі:

Виявлення і ізоляція хворих (вдома або за показаннями у стаціонарі)

Ізоляція припиняється лише через 9днів від початку захворювання (після відпадання кірок або через 5 діб з моменту появи останнього елементу висипки)

Контактних дітей до семи років, які не хворіли на вітряну віспу, роз‘єднують на 21-й день з моменту спілкування (вони можуть відвідувати дитячі заклади лише у перші 10 діб інкубаційного періоду)

З метою розриву механізму передачі здійснюють часте провітрювання і вологе прибирання приміщення, де перебувають хворі.

Найважливішим профілактичним заходом є недопущення контакту з хворими на вітряну віспу або оперізувальний герпес. З цією метою у дитячих дошкільних закладах щоденно оглядають дітей і опитують їх батьків. У разі підозри на захворювання дитину відправляють додому або залишають в ізоляторі. Потрібно дотримуватись режиму між групової ізоляції.

Важливе значення має запобігання занесенню інфекції в лікувальні установи. Спрямовуючи хвору дитину у будь-який стаціонар лікар повинен зазначити наявність контактів її з інфекційними хворими у сім‘ї чи дитячому закладі.

Специфічна профілактика. Закордоном отримано жива вакцина з ослабленого вірусу вітряної віспи, рекомендована для імунізації дітей раннього віку. При загрозі захворювання дитини з обтяженим анамнезом можна провести пасивну імунізацію гамаглобуліном.

Амбулаторія №1

ПРОФІЛАКТИКА ТУБЕРКУЛЬОЗУ 04.03.2020

Епідситуація по туберкульозу. Туберкульоз -( от лат tubeculum- бугорок)- це хронічне інфекційне захворювання, збудником якого є мікобактерії туберкульозу, або паличка Коха. Туберкульоз все ще є серйозною проблемою не тільки України, але й всього людства.

Значимість туберкульозу :

- інфіковано 1/3 населення Земного шару;

- кожну секунду виникає 1 випадок інфекції ;

- більше 3 мільйонів смертей в рік;

- більше 26% вмерлих можливо було б спасти.

Туберкульоз є однією з 10 основних причин смертності населення в світі. Епідситуація щодо туберкульозу в Україні залишається складною .В Україні проблема стоїть дуже гостро .У МОЗ України повідомляють, що ситуація хоч і є контрольованою , але серйозною і перейшла в національну проблему. Сьогодні цією хворобою охоплено біля 800 тис чоловік. в тому числі 150 тис з відкритою формою туберкульозу. За останній рік захворюваність в Україні на ТБ зросла на 8% і складає 66 на 100 тис населення, що оцінується як епідемія. Щорічно число хворих збільшується на 40 тис, а вмирає - 10-11 тис. хворих на туберкульоз. Епідемія невпинно прогресує й набуває погрозливих масштабів . Статистика свідчить про те ,що в Україні щоденно реєструється 82 нових хворих на туберкульоз , а 30 хворих помирає.

Роль мікобактеріальних інфекцій постійно зростає , що пояснюється низкою причин, серед яких слід зазначити : поширення полірезистентних штамів мікобактерій, відсутність принципово нових ефективних протитуберкульозних препаратів, бурхливе зростання чисельності ВІЛ- інфікованих, а останнім часом хворих на СНІД , несприятливі процеси на тлі соціальної деградації, міграція частини населення,зростання алкоголізму і наркоманії. Історія туберкульозу та відкриття збудника . Про туберкульоз, як хворобу, знали ще наші давні предки, до ХХ століття називали " сухотами", і він був практично невиліковний. Німецький мікробіолог Роберт Кох 24 березня 1882 році виявив культуру збудника туберкульозу, за що її назвали паличкою Коха, а з 1993 року по ініціативі ВОЗ , день 24 березня оголошено Всесвітнім днем боротьби з туберкульозом. Згодом Роберт Кох отримав туберкулін - діагностичний засіб для виявлення туберкульозу . За ці відкриття в 1905 р Роберт Кох отримав Нобелівську премію у галузі фізіології та медицини. В 1919 р французькі вчені Кальмет і Герен створили вакцину БЦЖ для вакцінацїі дітей, а з 1950 року вакцинація овонароджених стала бов'язковою. Збудники туберкульозу мікобактерії , яких в природі відомо 74 виду. Вони широко розповсюджені в землі . воді, серед людей та тварин. Туберкульоз у людини викликає лише Micobacterium tuberculosis (людський вид) та Micobacterium bovis ( бичий вид). Мікобактерїі туберкульозу зберігаються в навколишньому середовищі від 3-4 до 8-12 місяців. Збудник хвороби стійкий до кислот, спирту, низьких температур ( бактерія витримує заморожування до -269 градусів за Цельсієм), до 3-4 місяців зберігається у висушеному мокротинні, до півроку на постільній білизні, посуді та особистих речах хворого, до 3 тижнів в сирому молоці, до року живе в молочних продуктах . Так, при температурі +23 С в вологому та темному місці, зберігаються до 7 років, в воді до 5 місяців, в грунті до 6 місяців. Не переносить мікроб дії сонячного світла( гине через 3-5 хвилин), кип'ятіння вбиває МБ через (3-5 хвилин), не переносить активного хлору, дезінфектантів. В навколишньому середовищі існує досить великий резервуар туберкульозної інфекції, що обумовлює напружену епідемічну ситуацію .

Джерело зараження: основне джерело інфекції - є хворі з відкритими формами хвороби, які виділяють бацили Коха в зовнішню середу , а також хворі на туберкульоз тварини. НерозпізнанІ вчасно хворі, не вважаючи себе заразними, продовжують вести звичайний спосіб життя і тому особливо небезпечні для оточуючих. Особи з неактивною інфекцією не вважаються заразними. Джерелом можуть бути хворі на туберкульоз тварини ,частіше корови, якщо з них людина вживає сире молоко . Розрізняється відкрита та закрита форма туберкульозу. За рік один хворий з відкритою формою туберкульозу може заразити близько 10 -15 чоловік. Вдихання мікобактерій призводить до захворювання органів дихання- 95%-98% припадає на туберкульоз легенів, позалегеневі форми туберкульозу (шкіри . нирок, кісток,суглобів ,очей, мозку і нервової системи, лімфатичних вузлів, серця, органів травлення та інше) зустрічаються рідко - менше 1%. Закрита форма характерна тим, що в природних виділеннях людини немає мікобактерій Коха,тому епідеміологічно вони менш небезпечні для оточуючих . З а даними ВООЗ, третина населення світу інфікована бактеріями туберкульозу, але поки що на нього не захворіла і не може заражати інших. Так, бактерія може прожити в організмі багато років. Для зараження достатньо 10 бактерій, проте 90-95% людей не хворіють. Все залежить від імунітету - якщо він не працює ,то є ризик заразитися. Вирогідність захворіти у таких людей від 5-15% (залежно від імунітету ), але сильний стрес, недостатнє споживання вітамінів А і D та погане харчування, перевтомлення, поганий сон, куріння , погані соціально - побутові умови, наркоманія, алкоголізм, діабет, ВІЛ інфекція, хронічні захворювання легень , виразкова хвороба можуть спровокувати розвиток хвороби. Шляхи передачі: 1- повітряно -краплиний ( при кашлі, розмові, і чиханні , співі або пльовками), коли у повітря виділяються інфіковані аєрозольні частинки діаметром від 05 до 5мкм;

2- побутовий шлях (через предмети ужитку: посуд, рушники, постільне приладдя);

3 - аліментарний шлях через продукти харчування ( м'ясо, молоко хворих тварин);

4- внутрішньоутробний- зараження дитини відбувається у разі, якщо мати інфікована туберкульозом.

Здорова людина може заразитися туберкульозом , вдихаючи краплини вологи , пилу, що містять МБТ, які виділяються хворим на заразну форму туберкульозу.

Симптоми туберкульозу: слабкість,нездужання , хронічна втома, надмірна дратливість, кашель, частіше сухий , що продовжується більше 2-3 тижнів, кровохаркання (наявність крові у мокроті, що виділяється при кашлі ), підвищення температури тіла 37,2-37,8 С більше 5-7 днів, озноб, задуха, погіршення та відсутність апетиту, раптове схуднення , підвищена пітливість. При виявленні подібних симптомів у себе або у своїх близьких необхідно негайно звернутись до дільничного терапевта або сімейного лікаря.

Хто знаходиться в групі ризику? -курці , алкоголіки, літні люди, діти, вагітні, люди з хронічними захворюваннями на ( цукровий діабет,хронічні захворювання легень,виразкову хворобу ,хворі з імунодефіцитом, хронічними хворобами легень,силікоз , що приймають глюкокортикоїди, цитостатики) , поодинокі громадяни, особи без постійного місця проживання, мігранти, люди ,що приймають наркотики, що перебувають у в'язницях, притулках для безхатченків , біженці, співробітники установ, де збираються вразливі категорії населення (в'язниці, притулки для бездомних ), медичні працівники, що обслуговують такі категорії населення, інваліди та інші. Всі вони потребують особливої уваги і ретельного обстеження.

Діагностика - Своєчасне виявлення туберкульозу є вирішальним фактором для ефективного лікування та попередження поширення його серед людей . Для діагностики використовуються загальноприйняті методи виявлення туберкульозу:

-періодичне флюорографічне обстеження населення (1 раз на 2 роки, але група ризику на туберкульоз –щорічно), рентгенографія, КТ органів грудної порожнини, лабораторні методи обстеження харкотиння на наявність мікобактерій у осіб ,що кашляють більше 2 тижнів , бактеріоскопічне дослідження біологічних субстратів ( мокротиння, сечі та інше) за медичними показаннями, туберкулінодіагностика , аналіз крові бактеріологічний та імуноферментний швидкий молекулярний тест. Лікування хворих на туберкульоз - важкий та тривалий процес. Частою причиною неефективного лікування є : форми туберкульозу легень з медикаментозною стійкістю до протитуберкульозних препаратів (мультірезистентні). Частіше такі форми захворювання розвиваються при неправильному прийомі ліків, недостатньої тривалості лікуванн, перерви в лікуванні).

Такі форми туберкульозу часто приводять до смерті. Неефективним може бути лікування, коли пізнє звернення, процес має поширений характер і утворюються порожнини розпаду. Самолікування не припустиме . Лікуватись при активній фазі необхідно тільки в протитуберкульозному стаціонарі, спеціальними протитуберкульозними препаратами. Чи можна вилікувати туберкульоз? Так! Сьогодні стали доступними дієві ліки , які сприяють швидкому одужанню та виліковують майже усіх пацієнтів . Лікування повинно тривати щонайменше 6 місяців , а при запущених станах до 1-2 років. Особливу небезпеку для хворого та оточуючих становить відкрита форма туберкульозу легень. Чим швидше хворий розпочне лікування у стаціонарі, тим успішним воно буде проходити без смертельних ускладнень, з меншою небезпекою зараження членів сім'ї та оточуючих Як вберегтися від захворювання у вогнищі туберкульозу? Ізоляція джерела туберкульозної інфекції - найбільш важливий протиепідемічний захід в колективі чи сім'ї. На період бактеріовиділення припинити контактувати з хворим ,тобто він має знаходитися на лікуванні в стаціонарі. Дорослі, які знаходяться в контакті з хворим, повинні щорічно обстежуватися флюорографічно , а діти та підлітки - за допомогою туберкулінової проби. Обов'язково проводиться профілактичний курс лікування протитуберкульозними хіміопрепаратами протягом 3 місяців.

Профілактика На жаль повністю захиститися від туберкульозної інфекції не можна, але можливо запобігти розвитку хвороби, або постаратися виявити її на ранній стадії. Профілактику туберкульозу треба здійснювати комплексно. Складові профілактики : Здоровий спосіб життя - Загартування організму, відмовитись від алкоголю та паління. Дотримуватись правил особистої гігієни, особливо в спілкуванні з хворими людьми. Регулярне вологе прибирання, провітрювання приміщень, миття рук. Вживати здорову збалансовану їжу з достатнім вмістом білків, жирів, вітамінів, мінеральних солей. Білки містяться в м'ясі, молоці, сирі, яйцях, вуглеводи -в цукрі, картоплі, крупах, хлібі. Вітаміни та мінеральні солі головним чином в свіжих овочах,та фруктах. Займатись спортом або фізичними вправами, достатній та своєчасний сон, якомога більше перебувати на свіжому повітрі. Регулярно проходити профілактичні медичні огляди з флюорографічним обстеженням. При будь яких проявах погіршення стану здоров'я негайно звертатися до лікаря.

Специфічна профілактика - це вакцинація та ревакцинація вакциною БЦЖ, або специфічна імунопрофілактика. Вакцина БЦЖ забезпечує захист дітей від туберкульозного менінгіту і дисемінованого туберкульозу. На сучасному етапі розвитку медичної науки, згідно із рекомендаціями ВООЗ, вона залишається одним з найважливіших заходів профілактики туберкульозу. Первинну профілактику здійснюють здоровим доношеним новородженим на 3-5 день життя. Ревакцинації підлягають здорові діти, які мають негативну реакцію Манту . Першу ревакцінацію дітей ( вакцинованих при народженні ) проводять у 7 років, другу в 14-15 років. Вакцінацію не проводять людям з позитивною пробою Манту, хворим гострими інфекційними хворобами, з алергією, тяжко хворим.

Хіміопрофілактика проводиться для попередження туберкульозу у осіб, які піддаються найбільшій небезпеці зараження та захворювання на туберкульоз : у неінфікованих осіб, які були в контакті з хворими на активний туберкульоз , особам з позитивною реакцією на туберкулін, ВІЛ інфікованим та з гіперергічними реакціями на туберкулін, особам , які раніше лікувалися від туберкульозу, з великим залишковими змінами і знаходяться в небезпечному по ТБЦ становищі - гострі захворювання, операції. травми. Хіміопрофілактика проводиться протитуберкульозними препаратами на протязі 2 -3 місяців, а при зберіганні епідеміологічної небезпеки її повторюють 2 рази на рік. Соціальна профілактика : Туберкульоз , як соціальна хвороба, залежить від соціальних умов, поліпшення яких сприятиме ліквідації епідемії туберкульозу , а в подальшому й покращення епідеміологічних показників цього захворювання. Cоціальна профілактика направлена на оздоровлення умов зовнішнього середовища, укріплення здоров'я населення, поліпшення харчування та життєво- побутових умов, розвиток фізичної культури та спорту, проведення заходів боротьби з алкоголізмом, наркоманією, палінням .

Лікар терапевт дільничний амбулаторії №3 Гунько Р. Ф.

06.02.2020

Китайський коронавірус – нова небезпечна хвороба, епідемія якої загрожує світу. Які причини, ознаки та симптоми коронавірусу, як розпізнати це захворювання і як можна захистити себе, щоб не заразитись. Дізнайтесь про це у нашій статті.

Коронавірус 2019-2020 року, або китайський коронавірус – це новий вид вірусу, що вперше був зафіксований серед людей у Китаї в місті Ухань наприкінці 2019 року та став сьогодні причиною масштабного спалаху респіраторних захворювань із важкими ускладненнями і високою смертністю. Вірус належить до родини коронавірусів і ще недостатньо вивчений.

Що таке коронавірус та коронавірусна інфекція?

Коронавірус – це родина вірусів, що станом на січень 2020 року налічує 39 видів. Коронавірус містить позитивну одноланцюгову РНК, а оболонка вірусу під мікроскопом має вигляд корони – звідси й назва родини. Коронавірус викливає коронавірусну інфекцію.

Коронавірусні інфекції проявляються як звичайна гостра респіраторна інфекція (ГРВІ), так і діареєю (проносом) та утрудненим диханням (дихальна недостатність), що характерні для так званого «близькосхідного респіраторного синдрому (MERS-CoV)», а також можуть бути причиною важкої пневмонії (запаплення легенів) при тяжкому гострому респіраторному синдромі SARS-CoV.

Як передається коронавірус?

Відомо, що коронавіруси присутні в ареалі тварин, деякі з них мутували і стали заразними для людини. Відповідно, коронавірусна інфекція є зооантропонозом, тобто можливе зараження від тварини та від людини.

Отже, імовірна передача коронавірусу від тварини до людини та поміж людьми:

при контакті з хворим на коронавірусну інфекцію – через краплі його слини;
при безпосередньому контакті із зараженими тваринами – через немиті руки;
при вживанні сирих або недостатньо термічно оброблених м’ясних і рибних продуктів, яєць – якщо ці тварини чи птахи були уражені коронавірусом.

Оскільки новий китайський коронавірус ще перебуває у процесі дослідження, ученими достеменно ще не виділено всіх тварин групи ризику. Проте вже зрозуміло, що значно більшу епідеміологічну небезпеку становить поширення вірусу саме від людини до людини – через респіраторний механізм передачі.

Увага, міф про посилки з Китаю!

Злим жартом є історія про китайські посилки АліЕкспресу з коронавірусом (або коронавіруси АліЕкспресу), адже коронавірус є нестійким у зовнішньому середовищі й точно не може бути надісланим у конверті чи посилці, включно через банани!

Для передачі коронавірусної інфекції вірус має бути або в краплинах слини чи виділень із носа хворого, або безпосередньо через споживання погано термічно обробленого м’яса інфікованих коронавірусом тварин чи риби, наприклад, через суші.

Поширення коронавірусу в Китаї та у світі станом на січень 2020 року:

Станом на 28 січня 2020 року зафіксовано понад 4 500 людей, хворих у 12 країнах світу, переважно це жителі Китаю. Практично всі випадки коронавірусної інфекції, які діагностовано в інших людей (не з Китаю), були пов’язані з мандрівкою до Китаю напередодні спалаху хвороби. Тому важливим заходом призупинення розвитку інфекції є робота санітарно-епідеміологічних служб в аеропортах, вокзалах і на кордоні країни, особлива увага до людей із гарячкою та ознаками гострої респіраторної інфекції. У період розвитку спалаху коронавірусної інфекції рекомендовано тимчасово утриматися від поїздок в Китайську народну республіку, особливо у провінцію Хубей, місто Ухань, де існує найбільший ризик зараження.

Ознаки та симптоми коронавірусу

Коронавірусні інфекції можуть мати клінічні прояви різного перебігу та різного ступеня важкості.

Прояви звичайної гострої респіраторної інфекції (ГРВІ):

гарячка;
головний біль;
кашель;
закладеність носа;
біль у горлі;
порушення дихання.

Прояви, визначені як Близькосхідний респіраторний синдром (MERS-CoV):

гарячка;
кашель;
діарея;
порушення дихання;
можлива смертність (у третини хворих, особливо на тлі супутніх хвороб).

Прояви, визначені як Тяжкий гострий респіраторний синдром (SARS-CoV):

грипоподібні прояви, гарячка понад 38 °C;
біль у м’язах;
слабкість, сонливість;
головний біль;
біль у горлі;
проблеми з диханням, розвиток дихальної недостатності;
розвиток вірусної пневмонії, що швидко переходить у бактеріальну;
висока ймовірність смерті.

Як уже повідомляє ВООЗ, інкубаційний період, тобто період від зараження китайським коронавірусом до появи перших ознак хвороби, триває від 2 до 10 днів, хворі в інкубаційний період є потенційно заразні. Цей коронавірус найчастіше спричиняє стрімкий розвиток пневмонії (запалення легенів), що має важкий перебіг і може спричинити смерть.

Коли йти (звертатися) до лікаря?

Висока температура, понад 38 °C;
сильний головний біль, ознаки інтоксикації, сонливість;
блювання;
важка діарея (пронос), ознаки зневоднення (слабкість, запаморочення);
проблеми з диханням, задишка;
кашель, що важко стримати;
вологий кашель із виділеннями зеленого кольору, можливі прожилки крові
загострення супутніх хвороб, наприклад, поява ознак порушення роботи серця (сильна задишка), нирок (зміна кількості, кольору, прозорості сечі).

Правильне лікування коронавірусу

Ліки від коронавірусу є симптоматичними, тобто вони не діють на сам вірус, лише допомагають організмові подолати прояви хвороби, і в такий спосіб організм, його імунна система, може виявитися здатною впоратися з хворобою. Лікують коронавірусну інфекцію, як і решта гострих респіраторних вірусних інфекцій, особливу увагу приділяють запобіганню розвитку гострої вірусної пневмонії.

Профілактика коронавірусу. Як захистити себе від хвороби

Існуючі вакцини не є ефективні для профілактики нового виду коронавірусу. Вчені тільки-но розпочали роботу в цьому напрямку.

Проте захистити себе від хвороби, спричиненої коронавірусом, можна, дотримуючись таких рекомендацій:

утриматися від поїздок до Китаю на момент спалаху інфекції;
уникати контакту з будь-яким хворим на ГРВІ (карантинні заходи);
регулярно мити руки з милом – ретельно, до 1 хвилини, особливо після контакту з будь-яким хворим на ГРВІ;
при контакті з будь-яким хворим на ГРВІ уникати потрапляння капель слини хворого на слизові оболонки та інші поверхні тіла;
не торкатися немитими руками очей, носа, рота – вірус може проникати через слизові оболонки;
користуватися деззасобами; провітрювати і здійснювати вологе прибирання приміщень, де перебував хворий;
правильно використовувати медичні маски (хворі та близьке оточення, що контактує з ними, медперсонал) – доцільно у приміщенні, міняти через кожні 30 хвилин;
хворому з будь-якими ознаками ГРВІ обов’язково користуватися одноразовими хустинками, прикривати рот і ніс при кашлі, чханні;
не вживати погано термічно оброблені м’ясні, рибні продукти, яйця; правильно приготовані страви з м‘яса та яєць можна безпечно вживати.

Зрештою, рекомендовані профілактичні заходи є схожими для попередження гострої респіраторної вірусної інфекції будь-якого походження. Докладніше про це читайте в нашій статті «Як не захворіти: профілактика застуди та ГРВІ».

У період сезонних респіраторних інфекцій також актуальними будуть знання про те, як швидко діагностувати грип.

Література за темою:

https://www.who.int/docs/default-source/coronaviruse/situation-reports/20200127-sitrep-7-2019--ncov.pdf

https://www.who.int/health-topics/coronavirus

https://moz.gov.ua/article/news/operativna-informacija-pro-poshirennja-koronavirusnoi-infekcii-2019-ncov

https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC6295324/

Амбулаторія №1 Завідуюча Вільховченко Н.В.

Що робити, якщо ви захворіли на грип

Грип зазвичай не потребує госпіталізації: при легкій формі грип не треба лікувати противірусними препаратами. Висока температура повинна нормалізуватися протягом першої доби без застосування жодних жарознижуючих препаратів. Поки хворієте, ви повинні залишатися вдома та відмовитися від поїздок на роботу, до школи, а також від подорожей, шопінгу, безпосередньої участі у соціальних заходах та громадських зібраннях.

ЯК ЗРОЗУМІТИ, ЩО ВИ ЗАХВОРІЛИ САМЕ НА ГРИП?

Ви, можливо, захворіли на грип, якщо виявили декілька чи усі із цих симптомів:

висока температура (з’являється не у всіх),
кашель,
біль у горлі,
біль у м’язах,
головний біль,
озноб,
втома,
інколи діарея та блювота.

ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ВИ ЗАХВОРІЛИ НА ГРИП?

Якщо у вас діагностовано будь-які симптоми грипу, не варто виходити з дому та слід уникати безпосереднього контакту з іншими людьми, крім випадків, коли необхідно отримати медичну допомогу в закладі охорони здоров’я.

Однак, якщо у вас з’явились небезпечні ознаки хвороби, варто звернутись до лікаря.

Деякі люди відносяться до групи підвищеного ризику розвитку ускладнень грипу (наприклад, діти молодшого віку, люди похилого віку від 65 років, вагітні, особи, які страждають від хронічних захворювань тощо). Це стосується як грипу, так і інших респіраторних інфекцій.Пам’ятайте, що встановити діагноз може лише лікар. Щоб лікування було ефективним, дотримуйтесь рекомендацій лікаря.

Телефонуйте 103, якщо з’явились небезпечні ознаки:

задишка,
висипи на шкірі,
кровохаркання,
синюшний відтінок шкіри,
блювання та/або пронос,
біль в грудях,
зниження тиску,
сповільнений пульс,
аритмія,
порушення свідомості,
судоми.

ЧИ ІСНУЮТЬ ЛІКИ ВІД ГРИПУ?

Так. Є визначені противірусні засоби (озельтамівір, занамівір), які лікар може призначити для лікування грипу. Вони сприяють одужанню та запобігають розвитку серйозних ускладнень.

СКІЛЬКИ ЧАСУ ПОТРІБНО ЗАЛИШАТИСЯ ВДОМА, ЯКЩО У ВАС ГРИП?

Залишайтеся вдома протягом щонайменше доби після того, як спаде висока температура, крім випадків, коли потрібна невідкладна медична допомога. Висока температура повинна нормалізуватися протягом кількох днів. Поки хворієте, ви повинні залишатися вдома та відмовитися від поїздок на роботу, до школи, а також від подорожей, шопінгу, безпосередньої участі у соціальних заходах та громадських зібраннях.

ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ЗАХВОРІЛИ ГРИПОМ?

Якщо ви захворіли, дотримуйтесь таких порад:

контролюйте температуру не менше двох разів на добу та при погіршенні стану;
підтримуйте температуру в приміщенні 18-20°С;
підтримуйте вологість у приміщенні 70±10%;
дотримуйтесь ліжкового режиму;
залишайтесь вдома 24 години після останнього періоду гарячки;
провітрюйте приміщення не менше двох разів на добу;
вживайте достатню кількість рідини (компот, сік, морс, мінеральна вода);
при контакті з здоровими людьми одягайте медичну маску, щоб захистити оточуючих;
якщо ви не хворієте, а доглядаєте за хворим, то часто мийте руки, триматись на відстані від пацієнта.

Важливо підготуватися до лікування гарячки у дорослих та дітей. Які медикаменти слід приймати та в якому дозуванні - розкаже лікар.

Як зміцнити здоров’я взимку

Здоровий спосіб життя

Щороку з приходом холодів у більшості людей знижується імунітет. Невже запобігти погіршенню здоров’я ніяк не можна?

Зимою організму не вистачає вітамінів , сонячного світла , рухової активності. Це робить нас вразливими перед різними захворюваннями. Але не варто сприймати зиму як вирок для здоров’я. Можливо , досить просто підкоригувати свій спосіб життя , щоб допомогти своєму організму дати відсіч « зимовим» хворобам і , в цілому , зміцнити своє здоров’я. Програма оздоровлення включає кілька важливих етапів.

Правильне зимове харчування

Нехай кожен день на вашому столі будуть сезонні овочі , фрукти і ягоди. Стануть в нагоді і домашні вітамінні заготовки.

Свіжі і приготовані овочі містять вітаміни і рослинну клітковину , яка сприяє виведенню токсинів. До сезонних овочів гарбузів , моркви, буряків , редьки , капусти , цибулі, часнику варто додавати і парникові овочі та зелень , хоча вони і поступаються грунтовим за змістом корисних речовин. Їжте яблука , груші , а також привізні фрукти. Особливо корисні ківі , цитрусові , гранат і авокадо.

Хороше джерело зимових вітамінів – журавлина. Вона багата вітаміном С і вітаміном РР , який сприяє засвоєнню аскорбінової кислоти , має антиоксидантні властивості.

Що стосується заморожених фруктів і ягід , то в процесі заморозки в них залишається близько 90 % вітамінів . Але вживати і готувати з них страви потрібно відразу після розморожування.

Суха або заморожена зелень , заготовлена з осені , так само корисна , як і свіжа. До речі , зелень і зелену цибулю можна вирощувати в домашніх умовах ( на підвіконні ) .

Їжте квашену капусту. Це багате джерело вітамінів С, К , групи В , мікро-і макроелементів .

У зимовий сезон забезпечте свій раціон білком. Їжте рибу , курячі яйця , яловичину , м’ясо птиці , молочні продукти , квасолю.

Бажано зменшити вживання солодощів , бо цукор знижує здатність клітин імунітету протистояти шкідливим патогенам .

Взимку не варто сідати на дієту : організму потрібна достатня кількість енергії.

Відпочинок

Повноцінний сон є необхідним складовим міцного здоров’я , особливо в холодну пору року. Намагайтеся лягати спати трохи раніше, ніж в інші пори року. При можливості , використовуйте можливість подрімати вдень .

Не ігноруйте сигнали свого організму про втому . Навчіться відчувати , коли пора зупинитися і відновити сили. У цьому допоможуть зміна виду діяльності , прогулянка , заняття улюбленою справою.

Фізична активність

Взимку немає можливості довго гуляти або здійснювати пробіжки на вулиці. Але це не привід відмовлятися від фізичних вправ. Не забувайте робити зарядку , розминку протягом дня або займіться зимовими видами спорту.

Однак не відмовляйтеся від ходьби і прогулянок на свіжому повітрі. Найкраще здійснювати піші прогулянки на природі за межами міста. Дозвольте своєму організму насититися киснем і живильними ефірами .

Щоб зміцнити здоров’я , взимку можна освоїти правила загартовування.

« Налаштуйте » атмосферу в приміщенні

Перебуваючи у приміщенні , також не забувайте дихати свіжим повітрям. Влаштовуйте короткі протяги по кілька разів на день , щоб замінити важкий запах в приміщенні свіжим. Нетривалі періодичні провітрювання ефективніші , ніж постійно прочинені стулки вікон.

Поставте в приміщенні корисні кімнатні рослини , які допоможуть зволожити і очистити повітря . До таких рослин відносяться фікус , плющ , тещин язик , хлорофітум , золотий лотос та інші. Головне , щоб не було алергії на ці рослини.

На здоров’я , поведінку і настрій людини впливають аромати. Позитивну дію на імунітет надають ефірні масла коріандру , лаванди , троянди , шавлії і багатьох інших.

Душевна гармонія

Не секрет , що фізичне здоров’я людини тісно пов’язане з його психологічним станом. Напруга і негативні емоції віднімають у організму сили , а відчуття радості , навпаки , « окрилює ».

Стреси негативно відбиваються на стані імунітету. Гарний настрій допомагає зберегти здоров’я в зимову пору року. Намагайтеся частіше посміхатися , споглядайте прекрасне , займайтеся творчістю , спілкуйтеся з природою і тваринами.

Допоможуть підтримати здоров’я взимку та аптечні вітамінні комплекси. Але не варто призначати собі вітаміни самостійно , адже як будь-які інші фармакологічні засоби , вони мають свої показання та протипоказання. Тому перед тим , як відправитися в аптеку , порадьтеся з лікарем. Тим більше , не варто займатися профілактикою і самолікуванням препаратами – імуномодуляторами , включаючи рослинні . По-перше , перш ніж їх приймати , потрібно знати , які проблеми є у вашому організмі. По-друге , самолікування імуномодуляторами загрожує тим , що організм « розучиться » природним чином протистояти хворобам . А по-третє , гіперактивна імунна система так само потенційно небезпечна, як і слабкий імунітет.

Для профілактики інфекційних хвороб дотримуйтесь правил гігієни , регулярно мийте руки з милом , стежте за станом шкіри, яка є першим бар’єром на шляху потрапляння небезпечних субстанцій мікробного та немікробного походження.

Що треба знати про посттравматичний стресовий розлад

Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) — це хронічне порушення психічного стану, що може розвинутися після травматичної події. Близько 8% чоловіків та 20% жінок, що пережили травматичні події, мають ПТСР. Якщо нічого не робити, це може закінчитися руйнацією стосунків, роботи, здоров’я чи навіть життя. ПТСР можна подолати чи навчитися ним керувати.

Як і в кого може розвинутися ПТСР

ПТСР розвивається в людей, що пережили неординарну, загрозливу для життя чи гідності ситуацію:

ветерани війни
цивільні, що перебувають в зоні бойових дій
жертви сексуального чи/та фізичного насильства
полонені та жертви катування
жертви торгівлі людьми, сексуального рабства
жертви чи свідки постійного домашнього насильства
жертви булінгу, в тому числі у школі
діти, що зазнають неглекту (ними не займаються, навіть не годують, занапащені батьками діти), фізичного та сексуального насильства
свідки терактів
люди, що перебували в зоні стихійного лиха
жінки, що пережили травматичні пологи і зазнали жорстокого ставлення медичного персоналу.

Дослідження свідчать, що індивідуальна вразливість або стійкість — це ключові фактори в розвитку ПТСР. Цей розлад наразі розглядають як наслідок провокації зовнішніми стресовими чинниками уже існуючої схильності до травматизації.

Вивчення близнюків виявило, що схильність до ПТСР на 40% зумовлена спадковістю. До розвитку ПТСРу та запивання його алкоголем найбільш схильні люди з особливостями в утворенні та сприйнятті нейромедіаторів та деяких гормонів. http://bit.ly/2YPqcVr

Саме тому казати, що “раніше воювали, верталися і заводили родину та працювали, а зараз не хочуть жити” не можна і жорстоко. Так само не можна відвертатися від людини із ПТСРом, чи порівнювати себе, скажімо, із побратимами, які відносно легко повернулися до цивільного життя. У кожного своя чутливість до стресових чинників. http://bit.ly/2P2mT8I

Не всі люди, що потрапили в згадані ситуації, розвивають ПТСР. Для діагностики замало знати, що ця людина воювала. http://bit.ly/2YUDIXR

ЯК ПРОЯВЛЯЄТЬСЯ ПТСР

Постійні думки про травматичну подію. Вони виникають мимоволі, сняться, або вертаються як флешбеки (старий спогад, який знову яскраво повернувся), коли якійсь тригер нагадує про травму.

Життя в повній бойовій готовності. Така людина миттю займається, дратується, тривожиться і переймається думками про власну безпеку. Тривожність може проявлятися в порушення сну, уважності чи мати фізичне відображення: закрепи, нетравлення, гіпертонус м’язів чи тахікардія. Детальніше про тривожність тут: http://bit.ly/2MjB7jB

Уникнення згадок про травму — небажання говорити про подію чи бути поруч із людьми, що про неї нагадують. Емоційна порожнеча, відсторонення від близьких та втрата інтересу до колись улюблених речей. Останнє дуже нагадує ознаки депресивного розладу. Про нього більше тут: http://bit.ly/2Z8vnuE

Панічні атаки: відчуття сильного страху, поверхневе дихання, запаморочення, нудота, прискорене серцебиття і біль за грудиною. Про них більше тут: http://bit.ly/2N8vJPV

Хронічний біль, головні болі, діарея, відчуття стиснення і печії за грудиною, судоми, біль в попереку.

Недовіра: втрата довіри до людей і переконання, що світ небезпечний.

Негаразди в буденному житті: проблеми із роботою чи її пошуком, у школі чи стосунках.

Зловживання алкоголем, сигаретами та наркотиками.

Проблеми в стосунках, віддалення від партнера/партнерки.

Суїцидальні думки. Якщо такі думки виникають, скажіть близьким та зверніться за психологічною підтримкою. Контакти гарячих ліній психологічної допомоги: http://bit.ly/2OZyEN9

ЯК ЛІКУЄТЬСЯ ПТСР

Є декілька протоколів, і жоден із них не є вичерпним і універсальним. Це означає, що для кожної людини слід добирати підхід і ліки індивідуально, але, все ж, з огляду на протокол та обставини життя. http://bit.ly/309AJqZ http://bit.ly/2YSAVyd http://bit.ly/33HTl3N

Людину, у якої діагностували ПТСР, слід запевнити, що вона не божевільна, і що це мине. Фахівець — психотерапевт, психіатр, соціальний працівник, кваліфікований працювати з травмованими людьми, — має надати інформацію про ПТСР та його подолання, краще в письмовій формі.

Слід знайти групу підтримки, яку веде фахівець. Нерідко ПТСР з часом минає без застосування медикаментів, але просто так чекати, що мине, не можна. ПТСР слід “обачно спостерігати” і бути насторожі, щоб не стало гірше.

Створити безпечне середовище. Слід позбутися тригерів травматичних спогадів. Саме тому не можна запускати феєрверки в країні, де триває війна. Серед нас дорослі і діти, які надто добре пригадують гранатомети і “Тополя”.

Провести роботу з близькими. Вони мають зрозуміти, що відбувається, в чому причина і як запобігти панічними атакам та флешбекам, чи що робити, коли вони стаються.

Працювати з пацієнтами та проводити кампанію в суспільстві щодо належного використання мови. Не можна допускати стигматизації, мови ненависті, виключення людей із суспільства.

Терапія ПТСР включає психотерапію та/чи медикаменти.

Психотерапія потрібна для подолання самої причини, архівування та знешкодження травматичних спогадів. http://bit.ly/2KCJHIc

Ці ж заходи використовують і для запобігання розвитку ПТСР в людей, яким він загрожує. Є й інші підходи, але вони не є обов’язковими.

Зазвичай потрібно 8-10 сесій для подолання ПТСРу. Терапія має відбуватися за протоколом, із фахівцем, який вміє працювати з травмованими клієнтами. При цьому треба бути певними, що в клієнта немає дисоціативних розладів, психозу, і він/вона не становлять загрози для інших.

Медикаментозна терапія, затверджена протоколами, включає лише пароксетин, фенфлафаксин або сертралін. Це антидепресанти, і обидві діючі речовини зареєстровані в Україні.

Це рецептурні препарати, і їхня ефективність (без психотерапії) становить близько 60%. Менше ніж третина пацієнтів повністю видужують. Та зауважте: антидепресанти допомагають нормалізувати самопочуття і щоденну рутину, аби були сили пройти психотерапію.

Дітям та підліткам до 18 років не рекомендоване медикаментозне лікування ПТСР.

У разі порушення сну можливе призначення додаткових препаратів.

Не можна використовувати бензодіазепени.

Протоколи радять прописувати рисперидон в разі психозу, а інших психолітиків уникати. http://bit.ly/33NhuG7

Якщо ПТСР супроводжує депресія, то слід лікувати передусім її.

Якщо пацієнт вживає наркотики чи алкоголь, його все одно треба лікувати від ПТСР.

Людям, що мають складний ПТСР, потрібна триваліша терапія.

Чи допомагає медичний канабіс при ПТСР?

Зловживання речовинами, які тимчасово допомагають розслабитися і забутися, часто супроводжує ПТСР. На це інколи реагують хибно: звинувачують людину в алкоголізмі, хочуть лікувати її чи відвертаються і кидають постраждалого(-лу) в найкритичніший момент. Треба зрозуміти, що люди із ПТСРом живуть в пеклі, яке постійно з ними.

У світі поширене використання препаратів з канабісу та його похідних для лікування ПТСР. Медичні препарати з вмістом канабісу не викликають звикання чи залежності. Канабідіол — активна речовина, що переважає в медичному канабісі, має анксіолітичну дію, тобто позбавляє тривожності. Водночас вона не має психотропної дії, знеболює, розслабляє і гальмує.

Люди часто плутають поняття рекреаційного та медичного канабісу. На відміну від медичного канабісу, рекреаційний вживають задля отримання задоволення. Він містить значну кількість тетрагідроканабінолу. Ця речовина має виражені психотропні ефекти і збуджує нервову систему. Вона також є головним психоактивним компонентом канабісу, що викликає звикання та інтоксикацію. В медичному канабісі цієї речовини практично немає.

На людях та здебільшого на тваринах показано, що медичний канабіс буквально допомагає стерти страшні спогади про травму (чи хижаків, у випадку гризунів). http://bit.ly/31HfRYA Водночас використовувати рекреаційних канабіс з метою полегшення ПТСР не рекомендовано. Канабіс чи інші заспокійливі підходи не мають заміняти психотерапію та лікування медикаментами.

ПСИХІЧНЕ ЗДОРОВ’Я

Як харчуватися жінкам, які годують грудьми: правда і міфи

Немає єдиної поради щодо харчування жінки, яка годує грудьми. Водночас досі ця тема має безліч міфів і невиправданих табу. Розповідаємо про офіційні рекомендації харчування жінок, які годують грудьми, та огляди клінічної ефективності підходів до зменшення кольок.

ЧИ ТРЕБА БІЛЬШЕ КАЛОРІЙ

Жінка, яка годує немовля, витрачає приблизно на 500-600 кілокалорій більше, ніж та, що не вагітна і не годує. Чи потрібно збільшувати кількість їжі — залежить від ваги жінки. Під час вагітності треба набрати щонайменше 8 кг. Це нормально — народити і важити більше, ніж до вагітності.

Якщо під час вагітності жінка набрала значну вагу або мала зайву вагу до вагітності, то немає потреби збільшувати калорійність раціону. Грудне вигодовування упродовж принаймні шести місяців (як це рекомендує ВООЗ) призведе до поступового зменшення об’ємів жирової тканини. Дотримуватися обмеженого раціону, аби схуднути, не варто. Це матиме негативні наслідки для здоров’я. Жінки, що мають недостатню вагу, потребують більшого споживання калорій під час лактації.

Якість грудного молока частково залежить від того, що їсть матір. Воно має різний кількісний склад в залежності від періоду лактації. Якщо матері бракує водорозчинних вітамінів: С, В9, В12 — їх бракуватиме і в молоці. Щодо жиророзчинних вітамінів такої залежності немає, адже вони запасаються в жировій тканині і виходять в кровотік по мірі схуднення.http://bit.ly/2S33rqp

ЩО ЇСТИ ЖІНЦІ, ЯКА ГОДУЄ ГРУДЬМИ

Жодні рекомендації не кажуть: “Не їсти червоного, оранжевого, коричневого, гострого, а також свіжих фруктів та овочів, не пити кави, натомість налягати на молоко та червоне вино для лактації”. Навпаки, мами, що годуєть, мають повноцінно харчуватися, і споживати свіжі овочі, фрукти, ягоди, м’ясо та рибу. Саме такий раціон підтримає здоров’я матері.

Білок потрібно їсти 2-3 рази на день: м’ясо тварин чи птиці, рибу, яйця, бобові, горіхи і насіння. Якщо ви не їсте м’яса чи тваринних продуктів — все гаразд. Пильнуйте достатнє споживання білка рослинного походження, і читайте про вітаміни і добавки.

Їжте три порції овочів, в тому числі темно-зелених та оранжевих. Це джерело магнію, фолієвої кислоти та каротиноїдів. Їжте дві порції фруктів щодня. В раціоні мають бути присутні цільнозернові продукти: висівковий хліб, макаронні вироби та каші. Пийте, коли відчуваєте спрагу. Заливатися водою, аби було молоко, не потрібно.

У жінок під час лактації збільшені витрати вітамінів і мінералів. Веганкам та вегетаріанкам потрібні добавки вітамінів D та В12. Жінкам з анемією потрібно приймати добавки заліза. Зверніть увагу, що анемія не є протипоказанням для лактації. Жінкам із недостатньою вагою, чи веганкам і вегетаріанкам, жінкам, що уникають молочної продукції можуть бути потрібні добавки кальцію. http://bit.ly/2xGyLla, http://bit.ly/2S33rqp

ЧОГО УНИКАТИ?

Безпечної дози алкоголю не існує, а вагітним жінкам заборонено споживати алкоголь. Якщо жінка, що годує, випила, до прикладу, трохи вина — потрібно зачекати щонайменше 3-4 години від прийому алкоголю до годування.

Алкоголь проникає в молоко, але по мірі його руйнації в печінці, рівень спирту в крові та молоці знижуються. Тобто годувати чи зціджувати для майбутнього годування можна лише в тверезому стані. Якщо немає змоги чекати, то молоко слід зцідити і злити. https://mayocl.in/2XAi0mp

Куріння також належить до звичок, від яких слід відмовитися раз і назавжди. Матері, які не хочуть кидати куріння, не можуть використати цей аргумент для відмови від грудного вигодовування — користь від грудного молока перевищує шкоду від материнського куріння. Куріння може зменшувати лактацію. Курити поруч із дитиною заборонено ВООЗ. Але краще відмовитися від сигарет взагалі. http://bit.ly/2YLQ5Bm

Кофеїн кави, енергетиків і шоколаду частково потрапляє в молоко. Наразі обмеження стосуються саме кофеїновмісних енергетиків. Дві-три порції кави вважаються цілком припустими під час лактації, особливо, коли діти старші. До того ж, не забувайте про декафеїнізовану каву, яка хоч і не бадьорить, але дарує задоволення. А питання бадьорості молодих батьків самою лише кавою не вирішити, бо поступово виникає звикання. Потрібно давати один одному можливість виспатися. http://bit.ly/2NI42iw

Риби і морепродуктів уникати не треба. Незамінні жирні кислоти риби морської потрібні для розвитку мозку дитини. Але щодо риби є певні застереження: більше і дорожче не означає краще. В різних видах риби накопичуються в різному ступені важкі метали, які потрапляють в грудне молоко. Щоб цьому запобігти, варто їсти рибу двічі-тричі на тиждень, і не купувати тунця, акулу, королівську скумбрію (величезну) і рибу-меч. Оселедці, скумбрію, мушлі, восьминогів, річкову форель, лосося і дорадо їсти можна.http://bit.ly/2G3BSbP

Слід свідомо уникати продуктів, що викликають алергію чи непереносимість в самої матері, а також в батька чи інших близьких родичів немовляти.

Алергія — це реакція імунної системи, яка проявляється як почервоніння і свербіж губ, біль в животі, зелений чи з вкрапленнями крові слизуватий стул. Непереносимість — це нездатність перетравлювати чи засвоювати, наприклад, лактозу молока або фруктозу фруктів. Алергію, в принципі, можуть викликати будь-які сполуки. Це — особливість реакції імунної системи конкретної людини, відсутність в неї толерантності до продукту. Але найпоширенішими алергенами є горіхи (арахіс), казеїн молока і яйця. http://bit.ly/32jFHTt,http://bit.ly/2NIosrY

Американська академія дерматології застерігає, що безпідставне обмеження раціону матері жодним чином не зменшує ризиків прояв атопічного дерматиту в дитини.http://bit.ly/2XQTwJH

Навпаки, матір має повноцінно харчуватися, а грудне вигодовування до 4-6 місяців знижує ймовірність схильності дитини до атопічного дерматиту. Цікавими є нещодавні дослідження, які показали, що виняткове грудне вигодовування понад 6 місяців знову підвищує ризик атопічного дерматиту. Слід комбінувати прикорм, суміш і грудне молоко — дітям потрібно навчати імунну систему толерантності до різних продуктів.http://bit.ly/32gxxLS, http://bit.ly/32f6sbN

Ще один закид мамам — це акне та інші висипання немовлят. Тут знову все списують на “ти щось не те з’їла”. Але причиною акне в дітей до 6 місяців вважають наразі

гормони матері, що надходять з молоком. В більш старшому віці причиною може бути інфекція.http://bit.ly/2XxmaLL

Жінкам, що годують, а також усім решті, не варто пити непастеризоване молоко, їсти сирувате м’ясо чи рибу, сушену рибу, домашні заготовки м’яса, погано промиті чи взагалі брудні овочі та фрукти, чи розморожувати м’ясо поза холодильником. http://bit.ly/2YLQ5Bm

ЧИ МОЖНА ЗАПОБІГТИ КОЛЬКАМ?

Кольки — це напади сильного і тривалого плачу немовлят. Є певний зв’язок між раціоном матері і кольками, але дуже схоже, що він перебільшений. Смак їжі матері дає відлуння в молоці, але немовлята все одно добре сприймають пряну їжу чи часник.

Щоб знайти якийсь зв’язок між раціоном і кольками, ведіть щоденник того, що з’їли, і як почувається дитина. Але якщо якийсь продукт викликає дискомфорт в матері, як-от нерозчинна клітковина капусти, він може викликати дискомфорт і в дитини.

Наразі жодні рекомендації не забороняють всім без винятку матерям їсти броколі чи перець або інші потенційно небезпечні продукти. В разі незвично сильної діареї в дитини після певного продукту, не їжте його кілька тижнів. Якщо причина в цьому, має стати значно краще. Та, скоріше за все, кольки, діарея чи плач все одно час від часу ускладнюватимуть вам життя. http://bit.ly/2xGyLla

Огляд в базі Cochrane 2018 року повідомляє, що дослідженням ефективності різних підходів у запобіганні колькам бракує достовірності. Є певні свідчення, що уникнення матір’ю молочних продуктів, а також використання суміші на основі соєвого гідролізату замість суміші на основі коров’ячого молока можуть бути ефективними.

Якщо кольки чи діарея викликані нестачею лактази — ферменту, що розщеплює молочний цукор (тобто в даному разі це непереносимість), то допоможе прийом дитиною лактази. Чаї на основі ромашки та фенхелю можуть бути ефективними, але застосовувати їх слід щонайменше тиждень. http://bit.ly/2LKSJUi. Прийом пребіотиків не виключав кольків, але зменшував їх тривалість, повідомляє інший огляд. http://bit.ly/2YJ9d2K

Також, для запобігання колькам дитину слід годувати і “переднім”, і “заднім” молоком, тобто не пропонувати другу молочну залозу, поки дитина не висмокче все молоко із першої, тримати дитину частіше вертикально або на животі, робити гімнастику і масаж живота.

Отже, жінкам, які народили, слід їсти все найкраще, і обмежути себе передусім в тому, що нікому не корисне — курінні, алкоголі, шкідливій сумнівній їжі. Діти розрізняються за темпераментом, збудливістю, в них по-різному колонізується мікрофлорою кишківник. Тому важко знайти спільний знаменник. Але дуже ймовірно, що вам можна їсти черешню і абрикоси, навіть якщо ви народили минулого тижня.

СТАРІСТЬ В РАДІСТЬ: ЗДОРОВ’Я ЛІТНІХ ЛЮДЕЙ

Старість – найпрекрасніша пора життя. Це золота пора осені, час збирання плодів – підсумок трудових та творчих досягнень цілого покоління. Це початок нового життя, причому цікавого і різноманітного. Похилий вік – це своєрідний обов’язок, який слід виконати: варто прожити кілька десятиліть з користю для себе і для оточуючих.

Сучасна геронтологія поділяє людське життя на такі періоди:

— перші тридцять років – пізнання світу, навчання та здобуття професії;

— наступні тридцять років – професійна діяльність та виховання дітей;

— останні тридцять років – відпочинок, «час збирання плодів».

Але для більшості людей передпенсійного віку останній відрізок життя – старість – означає хвороби, немічність і депресію.

І недарма: оскільки неможливо перерахувати всі хвороби, які можуть з’явитись у людей похилого віку. В старості повністю перебудовується робота усіх внутрішніх органів і систем. Організм старіє, в ньому можуть протікати латентні процеси, наприклад, склероз, ревматизм. Звісно, хвороби не з’являються ось так, зненацька, лише на схилі літ – ні. По суті, усе людське життя, починаючи від колиски – це боротьба з хворобами. Тому для того, щоб зберегти власну життєдіяльність і вступити в останнє тридцятиліття життя в хорошому самопочутті і реалізувати свої мрії – варто боротися з старими і запобігати новим захворюванням.

У наш час медицина накопичила достатньо даних про захворюваність населення похилого віку. Вітчизняна та зарубіжна статистика свідчать про підвищений рівень захворюваності у людей старшого віку. Більшість лікарів на перше місце ставлять серцево-судинні захворювання, далі – онкологічну патологію, хвороби кишково-шлункового тракту, органів дихання, опорно-рухового апарату тощо.

Розповсюдженість основних захворювань виявилась найвищою серед жінок і також в середовищі непрацюючих пенсіонерів. Основною і супутньою патологією є хвороби органів кровообігу – тобто, високий тиск – гіпертонія та ішемічна хвороба серця. Гіпертонія – це перший крок до інсультів, інфарктів. Більш підступним є атеросклероз, сутність якого полягає в утворенні холестерину на внутрішній поверхні кровоносних судин. Атеросклеротична бляшка може відірватися від судини у будь-який час і потрапити з кровотоком у менші за розміром судини – таким чином утворюється емболія – закупорка судин, що є небезпечною для життя. Виявити підвищений холестерин можна за допомогою спеціальних аналізів, звернувшись до лікаря.

Онкологічна патологія – це лихо для людства. Вона не обирає вік і стать – жертвою стають малі діти і молоді люди. А що вже говорити про людей похилого віку? Медичною наукою до кінця не вивчений механізм утворення ракових клітин. Під дією певних факторів – зовнішніх чи внутрішніх – вони починають зростати в організмі, уражаючи різні органи. Старий організм у більшості випадків не здатен подолати ракову недугу, проте вихід є.

Хвороби органів травлення у людей похилого віку часто співвідносять з хронічними захворюваннями. Найвразливіші органи – підшлункова залоза, печінка, нирки. До речі, медики виявили цікавий факт – сільське населення похилого віку найбільше страждає на хвороби внутрішніх органів: наприклад, камені в нирках та у жовчному міхурі утворюються найчастіше як наслідок харчування жирною домашньою їжею – салом, маслом, сиром, особливо смажені яйця з шкваркою – тобто продуктами тваринного походження. А вони є висококалорійними, хоча і дуже смачними. В даному випадку варто переглянути свій раціон, дещо обмежити споживання деяких продуктів, наприклад, вищеназваних.

Стосовно захворювань органів дихання – це хронічні бронхіти, бронхіальна астма, емфізема легень – тобто їх значне розширення. Частими є туберкульоз легень серед літніх, рак органів дихання. Ці хвороби можуть бути наслідком паління цигарок. В останні роки збільшився відсоток людей, що палять, особливо жінок похилого віку. Зрештою, в цьому немає нічого особливого. Це стало своєрідною нормою життя – побачити стару жінку з цигаркою у роті. Навіть кумедно. Що тут можна порадити? Позбутися шкідливих звичок у старості майже неможливо. Тож, любі жінки і чоловіки – самі робіть висновки і свій вибір.

В старості починає страждати опорно-рухова система, часто болять кістки, особливо на зміну погоди. Це пов’язано з тим, що кальцій з віком зникає з організму і одразу починаються проблеми. У літніх людей спостерігається схильність до переломів, навіть якщо це не слизька зима і людина випадково не так ступить ногою, або травмується ще якимсь чином. Запобігти цьому можна за допомогою спеціальних кальцієвмісних препаратів, які призначить лікар. Також варто споживати молочні продукти – сири, кефіри, йогурти, бо це природна скарбниця кальцію. І звісно, слід займатися нескладною гімнастикою, яка буде протидіяти кістковим хворобам.

Варто згадати ще такі небезпечні стани, як надмірна повнота, цукровий діабет, погана пам’ять. Надмірна повнота може стати причиною появи гіпертонії, серцево-судинних захворювань, цукрового діабету та інших недугів. Цукровий діабет – цілий комплекс різноманітних ускладнень, які з віком тільки погіршуються. І втрата пам’яті зрештою може привести до синдрому Альцгеймера. Та стосовно зазначених хвороб можна порадити консультацію лікарів спеціалістів.

Проте які б не були наявні захворювання та синдроми у літніх людей – потрібно пам’ятати – вихід є. Всю увагу і всі душевні сили варто приділити відновленню власного здоров’я. Оздоровчий процес слід починати з візиту до лікаря. Після обстеження, усіляких аналізів і призначення лікування чи профілактики підтримувати здоров’я можна і вдома.

Насамперед це означає впорядковану організацію домашньої діяльності літніх людей – праці, відпочинку, раціону харчування, нескладні фізичні вправи. Можна займатися спортом на свіжому повітрі, робити невеличкі пробіжки щодня.

Вирішальне значення має харчування, особливо при таких станах, як цукровий діабет і онкологія. На сьогоднішній день існує безліч дієт і рекомендацій, як правильно харчуватися, що можна їсти а що ні. Підказку може дати лікар. А ще – медична бібліотека, яку варто відвідати. Медичні бібліотеки працюють у всіх обласних центрах і у всіх лікарнях – навіть районних. Вони комплектуються медичною і науково-популярною літературою, яку також пишуть лікарі. У фондах таких бібліотек є безліч книг на теми, як позбутися різних хвороб, навіть ракових. Тому, шановні пенсіонери, хочете бути здоровими – завітайте до медичної бібліотеки. Це найкраща порада.

Старіння є природнім явищем і зупинити його неможливо, але запобігти хворобам, зберегти здоров’я – завдання цілком здійсненне.

Миру вам і процвітання!

ЦЕНТР ПЕРВИННОЇ МЕДИКО-САНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ №2