ЯКІ ЩЕПЛЕННЯ ОБОВ'ЯЗКОВО ПОТРІБНО ЗРОБИТИ ДОРОСЛИМ

Імунітет після вакцинації проти багатьох захворювань не зберігається протягом усього життя. Тому необхідна ревакцинація, тобто повторне щеплення. Також дорослим потрібно проводити вакцинацію, якщо вони не отримали захист від наступних хвороб в дитинстві.

ДИФТЕРІЯ + ПРАВЕЦЬ

Проводити ревакцинацію від дифтерії і правця дорослим людям потрібно кожні десять років.

Перша планова вакцинація дорослих, які були щеплені в дитинстві, проводиться у віці 26 років, далі інтервал між щепленнями не повинен перевищувати десять років.

Якщо людина не знає, чи робили їй таке щеплення в дитячому віці, необхідно отримати мінімум три дози вакцини АКДП: спочатку першу, через місяць - другий, через півроку після другу - третю.

ЯКЩО ЩЕПЛЕННЯ БУЛИ ПРОПУЩЕНІ В ДИТИНСТВІ.

Дворазове введення вакцини проти кору, краснухи та паротиту в дитячому віці гарантують довічну захист від цих захворювань.

Якщо в дитинстві людина не отримала щеплення проти цих захворювань, або немає інформації про вакцинацію, дізнатися про наявність імунітету проти кору, краснухи та паротиту можна, здавши аналізи на антитіла до даних вірусів.

Невакцинованим дорослим вводять одну дозу вакцини, а через місяць - другу.

ПРОТИ ГЕПАТИТУ А і В

Імунізація проти гепатиту А потрібна насамперед людям з потенційної групи ризику: мандрівникам, медичним працівникам, військовослужбовцям, тим, хто працює в сфері харчування, людям з хронічними захворюваннями, а також чоловікам що практикують гомосексуальні зв'язки. Вакцинація захищає протягом десяти років після дворазового введення, інтервал між першою і другою дозою - 6-12 місяців.

Щеплення проти гепатиту В захистить не тільки від хвороби, але і від ускладнень гепатиту: цироз і рак печінки.

Дітям щеплення зроблять безкоштовно, а дорослі повинні заплатити за вакцину.

Схему вакцинації і дозування препарату підбирає лікар, вона залежить від віку і історії хвороб людини. Ревакцинація після імунізації не потрібна.

ЩЕПЛЕННЯ ВІД ВІТРЯНОЇ ВІСПИ

Цей дитячий недуга є дуже небезпечним для дорослих, оскільки може ускладнитися таким грізним захворюванням, як енцефаліт. Щеплення проти вітряної віспи насамперед необхідне дорослим людям, які не хворіли на вітрянку раніше і мають хронічні захворювання. Вакцинація проводиться в 2 етапи з перервою в 6-10 тижнів.

ПРОТИ КЛІЩОВОГО ЕНЦЕФАЛІТУ

Інфікування вірусом кліщового енцефаліту дуже часто закінчується летальним випадком, тому всім хто вирушає в ендемічний несприятливий регіон, потрібно обов'язково зробити щеплення проти цієї недуги.

Сучасні вакцини гарантують надійний захист на 3 роки. Після цього терміну можна проводити одноразову ревакцинацію. Побічних реакцій після введення препарату не спостерігається.

БЦЖ - ЗАХИСТ ВІД ТУБЕРКУЛЬОЗУ

Профілактичне щеплення проти туберкульозу БЦЖ дорослим проводиться тільки до 30 років і в разі, якщо реакція Манту показала негативний або сумнівний результат.

Після цього віку вакцинація може бути рекомендована у виняткових випадках, наприклад, після тісного контакту з інфікованою людиною.

ЩОРІЧНЕ ЩЕПЛЕННЯ ВІД ГРИПУ

Вакцинація проти грипу є найбільш надійним і ефективним захистом від цього недугу. Однак робити її потрібно щорічно, оскільки даний вірус постійно мутує. Як правило, побічні реакції після введення не виникають. Якщо у людини з'явилася місцева реакція у вигляді нежиті, болю в горлі і незначного підвищення температури, це говорить про правильну імунну відповідь, боятися таких симптомів не варто.

ВІРУС ПАПІЛОМИ ЛЮДИНИ (ВПЛ) (до початку статевого життя)

Щеплення проти ВПЛ вводиться триразово і є профілактикою гострих кондилом, папілом і раку шийки матки. Другу дозу вакцини вводять через 2 місяці після першої, а третю - через 6 місяців. Вакцинацію рекомендують зробити в підлітковому віці, до початку статевого життя.

Індивідуальний календар

Скласти індивідуальний календар щеплень для дорослих може лікар-імунолог. Тільки фахівець за допомогою спеціальних аналізів визначить, чи є у людини антитіла до інфекції, порадить відповідну вакцину і допоможе правильно підготуватися до імунізації.

У квітні 2023 року розпочав роботу Національний портал з імунізації vaccine.org.ua (далі – Портал), створений ГС “Коаліція за вакцинацію” в рамках проєкту USAID “Розбудова стійкої системи громадського здоров’я“, який реалізується на підтримку Міністерства охорони здоров’я України та Центру громадського здоров’я МОЗ України. Портал має на меті покращити інформування населення та популяризувати щеплення серед дітей та дорослих. Він був розроблений за ініціативою Голови Національної технічної групи експертів з імунопрофілактики Федора Лапія, за підтримки Міністерства охорони здоров’я України та ДУ «Центр громадського здоров’я» МОЗ України. Портал покликаний стати національним джерелом інформації про імунізацію для медичних працівників та пацієнтів за прикладом подібних ресурсів у США, Канаді, Австралії та країнах Європи. На Порталі представлені інформація про інфекційні хвороби, а також Календар щеплень та рекомендації щодо вакцинації для різних груп населення. Публікуються національні та регіональні новини вакцинації. Надаються роз'яснення щодо нормативно-правової бази у сфері імунізації. Є бібліотека вакцинації, де зібрані методичні рекомендації та корисні матеріали для медичної та наукової спільноти, закладів освіти та пересічних громадян. На Порталі консультують експерти з різних регіонів України, оновлюється перелік пунктів щеплень. Також на Національному порталі з імунізації функціонує розділ “Навчання, події”, де розміщується інформація про офлайн- та онлайн-курси та заходи з теми імунопрофілактики для медичних працівників та громадськості. Робота Національного порталу з імунізації vaccine.org.ua сприяє підвищенню охоплення населення профілактичними щепленнями та збільшенню поінформованості людей шляхом поширення публікацій і навчальних матеріалів для громадськості та медичних працівників.

СКАЗ

Сказ — це гостре інфекційне захворювання тварин і людини, спричинене нейротропним вірусом сказу (англ. Rabies virus) із роду Lyssavirus. Характеризується розвитком своєрідного енцефаліту зі стрімким ушкодженням центральної нервової системи. У разі зволікання з наданням кваліфікованої медичної допомоги смерть неминуча.

У медичній літературі інших країн хвороба відома як рабієс (у тварин) і гідрофобія (у людей).

Причини сказу і шляхи передавання інфекції

Людина може заразитися сказом від інфікованої тварини через:

укус;
подряпину та мікроушкодження шкіри;
потрапляння зараженої слини на слизові оболонки.

У контактний спосіб людей найчастіше інфікують коти й собаки — з-поміж свійської фауни, а в дикій природі — лисиці та вовки.

Особливу небезпеку становлять безпритульні тварини, зокрема собаки, для яких укус є інстинктивною реакцією для захисту території, членів зграї або здобуття їжі.

Доведена можливість аерогенно-контактного зараження (у лабораторних умовах, під час відвідування печер, населених кажанами), коли вірус пасивно потрапляє через дрібні пошкодження кон’юнктиви, слизових ротоглотки.

Якщо вас укусила чи лизнула безпритульна або дика тварина, негайно зверніться до лікаря! Зволікання може коштувати життя!

Симптоми сказу

У людини інкубаційний період сказу, як правило, триває 1–3 місяці, але може варіюватися від одного тижня до року, залежно від низки факторів:

місця, кількості й глибини укусів (найнебезпечніші укуси в обличчя та голову загалом);
кількості й активності вірусу, що потрапив у рану;
віку постраждалого (діти вразливіші за дорослих).

Початкові симптоми сказу — підвищення температури та біль, а також незвичні або незрозумілі відчуття поколювання, пощипування чи печіння у місці пошкодження. Після появи симптомів захворювання практично завжди закінчується летально. У процесі поширення вірусу центральною нервовою системою розвивається прогресивне смертельне запалення головного і спинного мозку.

Є дві форми цього захворювання: активний і паралітичний сказ.

Для людей з активним сказом характерні гіперактивність, гідрофобія (боязнь води) та інколи аерофобія (боязнь протягів або свіжого повітря). Смерть настає за кілька днів у результаті кардіореспіраторної зупинки.

На паралітичний сказ припадає близько 30% усіх випадків захворювання у людей. Ця форма сказу триває довше за попередню із легшим перебігом. М’язи поступово паралізуються, починаючи з місця укусу чи подряпини. Повільно розвивається кома, і настає смерть.

Симптоми сказу у тварин залежать від стадії захворювання.

Початкова стадія (триває до п’яти днів):

наявні сліди від укусів;
гризуть місце укусу;
ласкаві, примхливі, насторожені одночасно;
слабкий апетит;
їдять неїстівне;
слинотеча;
блювота.

Збуджена стадія (2–3 дні):

агресивні;
збуджені;
нападають;
намагаються утекти;
гризуть землю;
їдять неїстівне;
конвульсії;
блювота;
параліч;
косоокість.

Паралітична стадія (2–4 дні):

виснаження;
повний параліч;
смерть.

Лікування сказу

У разі інфікування людини показані негайна госпіталізація і введення антирабічної вакцини. Таких щеплень має бути п’ять: у день звернення до лікаря (0-й день), а потім на 3-й, 7-й, 14-й і 28-й дні.

Антирабічна вакцина запобігає виникненню захворювання у 96–99% випадків.

Вона ефективна у разі початку курсу не пізніше 14-го дня з моменту укусу чи обслинення. Утім, курс імунізації призначають навіть через кілька місяців після контакту із хворою або ж підозрілою на сказ твариною. Антитіла у людини з’являються тільки на 12–14-й день, а максимальні їхні рівні досягаються лише через 30–40 днів. Імунітет стає дієвим приблизно через два тижні після закінчення курсу вакцинації та залишається таким упродовж року.

У разі небезпечної локалізації укусів (обличчя, шия, голова, пальці рук, промежина), множинних або дуже глибоких поодиноких укусів, обслинення слизових оболонок, будь-яких ушкоджень, завданих хижими тваринами, кажанами й гризунами, коли є ризик короткого інкубаційного періоду, окрім вакцини застосовують і людський антирабічний імуноглобулін. Інкубаційний період може скоротитися до 7 діб — це менше, ніж час вироблення поствакцинального імунітету. Якщо з моменту контакту із твариною минуло більше трьох діб, антирабічний імуноглобулін не застосовують.

Загалом лікувальні заходи спрямовують на зменшення страждань пацієнта. Хворого кладуть до окремої палати і забезпечують максимальний спокій. Для зниження збудливості призначають наркотичні засоби. Втрати рідини поповнюють шляхом внутрішньовенного введення сольових розчинів, плазмозамінників, розчину глюкози. За потреби здійснюють штучну вентиляцію легень.

Останнім часом у світі обговорюють ефективність лікувального «протоколу Мілуокі», коли хворого під час лікування ввергають у штучну кому і застосовують противірусні препарати.

Медичний персонал має працювати в захисному одязі, щоб запобігти потраплянню слини на шкіру та слизові оболонки.

Профілактика сказу

Для профілактики сказу необхідно:

регулярно вакцинувати свійських тварин;
уникати контактів із потенційно небезпечними тваринами.

Стережіться безпритульних, а тим більше диких тварин, які не бояться самі до вас підійти.

Сказу можна повністю уникнути, якщо після укусу людина отримає необхідну медичну допомогу. Курс антирабічних щеплень призначають у разі ймовірного або наявного інфікування людини, після визначення приналежності випадків укусів до певних категорій контакту згідно з рекомендаціями ВООЗ. Самовільно припиняти лікування чи порушувати режим поведінки під час нього неприпустимо!

Перша медична допомога після укусу

Якщо вас укусила тварина негайно зверніться до лікаря!

Коли лікар недоступний, ретельно промийте рану протягом щонайменше 15 хв мильною водою, мийними засобами, дезінфектантами для обробки ран у хірургічній практиці або іншими засобами (70%-м спиртом або 5%-м розчином йоду), що нейтралізують вірус.

Після цього неодмінно зверніться по медичну допомогу.

Обов’язковому щепленню підлягають люди:

яких покусали скажені чи підозрілі на сказ тварини безпосередньо або через одяг навіть за найменших ушкоджень шкіри;
покусані будь-якими дикими тваринами (навіть без підозри на сказ);
подряпані підозрілими на сказ тваринами або в разі забризкування подряпин слиною таких тварин, потрапляння її на слизові оболонки;
які зазнали будь-якого мікроушкодження шкіри під час роботи з хворими на сказ тваринами, патологічним матеріалом або транспортування трупів тварин для дослідження.

Курс профілактичної імунізації призначають людям, які професійно пов’язані з ризиком зараження сказом.

122164059_2348158095308905_8704644112063

130329198_746062646001797_87974067200787

Коментар експерта ВООЗ щодо вакцинації КПК

ВАКЦИНАЦІЯ ВІД КОРУ НЕ ПРИГНІЧУЄ ІМУНІТЕТ. КОМЕНТАР ЕКСПЕРТА ВООЗ

Для отримання професійного та експертного коментаря з приводу нещодавньої інформації щодо того, що вакцина від кору, паротиту і краснухи здатна пригнічувати імунітет та масова вакцинації КПК є небажаною під час епідемії кору і грипу, Академія сімейної медицини України (АСМУ) звернулась до Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), а саме до одного із найбільш провідних експертів в цій галузі із ВООЗ Dr Niyazi Cakmak (Team Lead, Immunization System Strengthening, WHO, Regional Office for Europe). Ми отримали дуже вичерпний та фаховий коментар, який наводимо нижче із українським перекладом:

“

Поточний спалах кору НЕ Є протипоказом до проведення імунізації проти кору. Імунізація вакцинами з коровим компонентом вважається найбільш ефективним та найбільш важливим заходом у відповідь на спалах кору. Пріоритет слід надати пошуку та імунізації всіх осіб, що сприйнятливі та контактували з кором, і, в той же час, слід продовжити рутинні заходи з імунізації та посилити їх, наздоганяючи (для усіх, хто пропустив рутинну імунізацію) та прискорюючи імунізацію (запрошення для імунізації цільові групи населення). Більш комплексна та детальна інформація доступна у Настановах по визначенню спалаху кору та краснухи та відповідь у європейському регіоні ВООз (доступні у http://www.euro.who.int/__data/assets/pdf_file/0003/217164/OutbreakGuidelines-updated.pdf?ua=1 англійській та http://www.euro.who.int/__data/assets/pdf_file/0008/232928/OutbreakGuidelines-updated-Rus.pdf?ua=1 російській версіях).

Інформація про вакцини від кору доступна у позиційному документі ВООЗ(http://apps.who.int/iris/bitstream/10665/255149/1/WER9217.pdf?ua=1). Докази, використані у створенні даного документу, можна отримати за посиланням:

https://www.who.int/immunization/policy/position_papers/measles/en/ . Слід відмітити, що немає доказів збільшення частоти бактеріальних чи вірусних інфекцій після вакцинації від кору, паротиту і краснухи.Інакше дослідження, опубліковане у Vaccine.2009;27:1422–1425., зазначає, що “...Наше дослідження підтверджує, що вакцина КПК не підвищує ризик інвазивної бактеріальної чи вірусної інфекції протягом 90 днів після вакцинації і не підтримує гіпотезу про те, що є індукований імунодефіцит через перенавантаження /імунної системи/ мультиантигенною вакциною….”

Додаткові докази проти твердження, що вакцини з коровим компонентом спричиняють імуносупресію, доступні у Vaccines book (Plotkin/Orenstein/Offit, 5th edition, 2008), де на сторінці 106, використовуючи різні пов’язані документи, автори стверджують, що - “Імуносупресія, що виникає внаслідок основного захворювання чи лікування, є протипоказом для призначенння більшості живих вакцин. Виключенням є вакцина проти кору та вітрянки. Вакцину КПК рекомендують особам з ВІЛ, у яких немає важкого імунодефіциту.”.

Ляшко пояснив, що мають робити батьки, які не хочуть вакцинувати свою дитину

У законопроект № 4142 " Про систему громадського здоров'я" додано кілька нових пунктів, що стосуються процесу вакцинації населення.

Зокрема, батьки, які відмовляються вакцинувати дитину, повинні будуть написати заяву про відмову.

Крім того, збільшився перелік інфекційних хвороб, які вимагають обов'язкових щеплень.

Про це повідомив головний санітарний лікар ккраїни Віктор Ляшко під час брифінгу 30 листопада.

"Найперше, до 10 інфекційних хвороб, які вже визначені, додається новий антиген – пневмококова інфекція. Тобто їх вже буде 11...

Також врегульовується на законодавчому рівні питання презумпції згоди на проведення профілактичних щеплень.

Тепер, в разі прийняття цього законопроекту, потрібно буде написати заяву, якщо ви відмовляєтесь вакцинувати свою дитину", – пояснив заступник міністра.

За його словами, в такому випадку відповідальність за відмову від вакцинації буде покладена виключно на батьків. Вони повинні ознайомитися зі всіма ризиками, які існують від того, що дитина не була щеплена.

Крім того санітарний лікар розповів, що деякі норми щодо вакцинації, які зараз критикують антивакцинатори, уже діють на території країни і не були внесені в законопроект як щось нове.

Наприклад, говорять про те, що законопроект "Про систему громадського здоров'я" впроваджує таку річ, як обов'язкова вакцинація.

"Хочу наголосити, що обов'язкова вакцинація в Україні врегульована з часів незалежності нашої держави.

Законом "Про захист населення від інфекційних хвороб" та " Про захист санітарного та епідеміологічного благополуччя населення" чітко передбачено, що в Україні є обов'язковою вакцинація проти 10 інфекційних хвороб", – пояснив Ляшко.

За словами Ляшка, також критикується норма, коли без щеплень, які передбачені національним календарем, діти не будуть допускатися до садочків або шкіл.

"Ця норма також давно врегульована у 12 статті "Про захист населення від інфекційних хвороб".

Верховний суд України від 17 квітня 2019 року визнав, що вакцинація є обов'язковою в Україні, а невакцинованим дітям не можна відвідувати дитячі садочки", – пояснює санітарний лікар.

Стосовно працівників, які повинні пройти обов'язкову профілактичну вакцинацію перед початком роботи, то замміністра розповів, що їхній перелік було затверджено ще у 2001 році.

Санітарний лікар зазначив, що на його думку саме вакцинація допоможе подолати коронавірусну хворобу.

"Саме завдяки щепленням нам вдалось ліквідувати віспу, трішки залишилось, щоб ліквідувати поліомієліт. І я впевнений, що завдяки щепленням нам вдасться ліквідувати COVID-19", – зазначив Ляшко.

19.02.2020р.

Кір – це гостре висококонтагіозне вірусне захворювання, що відноситься до групи інфекцій дихальних шляхів, викликається вірусом кору, передається повітряно-крапельним шляхом, проявляється гарячкою, катаральними явищами, висипкою на шкірних покривах та слизових оболонках щік у вигляді плям Філатова-Копліка.

В основному кором хворіють не щеплені діти, що відвідують дитячі заклади. Підлітки й дорослі, що раніше не хворіли кором, та не отримали вакцину проти нього, також залишаються надзвичайно сприйнятливими до цієї інфекції.

До впровадження вакцини в 1968 році в нашій країні для профілактики кору, в середині 20 століття майже кожна людина хворіла на цю інфекцію, переважно у дитячому віці.

Як відбувається зараження кором?

Джерелом інфекції є хворий кором з моменту появи перших ознак хвороби до п'ятого дня від початку висипань.

Вірус потрапляє в організм через слизові оболонки верхніх дихальних шляхів і очей від хворої кором людини, яка поширює його при диханні, розмові, чханні і кашлі.

Вірус кору дуже летючий - з потоком повітря він може попадати в сусідні приміщення й навіть на інші поверхи будинку через вікна, вентиляцію, замкові щілини, тому заразитися можна перебуваючи в одному будинку із хворим.

Вірус кору малостійкий у зовнішньому середовищі — він швидко інактивується під впливом сонячного світла, ультрафіолетових променів, при нагріванні до 50 С, ультрафіолетовому опроміненні, під впливом дезінфікуючих засобів. Але вірус кору залишається вірулентним в аерозолі протягом однієї години після потрапляння з організму хворого у довкілля. При кімнатній температурі зберігає активність до 1—2 діб, при низькій температурі — протягом кількох тижнів.

Поширення інфекції через предмети (постільну білизну, одяг, іграшки), а також через третіх осіб, що контактували із хворим, практично неможливо. Приміщення, де перебував хворий кором, необхідно провітрити та провести вологе прибирання.

Інкубаційний період для кору, період від моменту зараження до появи перших ознак захворювання, складає 8-21 день.

Хвороба розпочинається з незначного підвищення температури тіла, нежитю, першіння в горлі, покашлювання. На внутрішній поверхні щік біля корінних зубів з'являються утворення величиною з макове зерня, оточене червоною каймою, які мають назву плям Філатова-Коплика та мають діагностичне значення.

Після, так званого «катарального періоду», через 3-4 дні з'являється характерна висипка, яка характеризується етапністю висипання: спочатку за вухами, на обличчі, шиї, потім розповсюджується на верхню частину тулуба та руки, і лише потім на ноги. Обличчя стає набряклим, сльозяться очі, продовжуються виділення з носа. Може хвилеподібно підвищуватись температура тіла - до 40,5 ºС. Висипка тримається протягом 3-4 днів, а потім зникає у тому ж порядку, у якому з’являлася, залишаючи по собі пігментовані плями.

Хворий на кір небезпечний для оточуючих в останні 1-2 дні інкубаційного періоду, в катаральному періоді та перші 4 дні висипу.

У кожного третього хворого вищевказане захворювання може викликати ускладнення: пневмонію, отит, інші бактеріальні захворювання, може погіршуватись слух, спостерігатися розумова відсталість.

Внаслідок перенесеного кору може розвинутись енцефаліт, менінгіт.

Діагноз кір встановлюється на підставі характерних клінічних симптомів та імунологічних досліджень (імуноглобулін М).

Єдиним надійним захистом від кору є вакцинація.

У разі виявлення хворого в організованих колективах, медичні працівники загальноосвітніх та дошкільних навчальних закладів організовують:

- направлення хворого до лікувального закладу з метою встановлення діагнозу;

- проведення протиепідемічних заходів у місцях перебування хворого;

- максимально можливу ізоляцію групи (класу) від іншого
колективу на 21 день

- заборону приймання нещеплених осіб і осіб без довідки про щеплення, про перенесене захворювання на кір на термін карантину;

- установлення щоденного медичного нагляду за особами, які
знаходились протягом 21 дня у контакті з хворим на кір;

- направлення до лікувального закладу контактних осіб, які не мають щеплення проти кору, для вирішення питання вакцинації не пізніше 72-х годин з моменту виявлення першого хворого.

В Україні застосовується комбінована вакцина для профілактики одразу від трьох хвороб — кору, епідемічного паротиту та краснухи.

Завідувач амбулаторії №1 Вільховченко Н.В.

Що треба знати про правець: причини, симптоми, профілактика і лікування

11.02.2020р.

Правець не передається від людини до людини - лише через потрапляння бруду у рани чи через укуси тварин. Але безпечнішим він від цього не стає: правець вражає нервову систему і проявляється сильними судомами, а смертність від нього сягає 70%. Єдиний спосіб запобігти правцю - вакцинація. Розповідаємо детально про правець, як йому запобігти і як отримати необхідне лікування у разі хвороби.

ЩО ТАКЕ ПРАВЕЦЬ І ЯК НИМ МОЖНА ЗАРАЗИТИСЯ

Правець - це гостре інфекційне захворювання, що передається при контакті зі спорами бактерій, які живуть у ґрунті та кишковому тракті тварин. Правець може виникнути після будь-яких травм, при яких пошкоджуються шкіра та слизові оболонки, оскільки у рану можуть потрапити спори збудника.

Правцем можна інфікуватись:

при потраплянні бруду у рану або поріз,
внаслідок укусів тварин;
внаслідок травмування гострими предметами, уламками деревини.

Від людини до людини правець не передається.

Обробка рани антисептиками не може знешкодити бактерії.

ПРО СИМПТОМИ ПРАВЦЯ І НЕБЕЗПЕКУ ХВОРОБИ

Симптоми правця:

спазми м’язів обличчя, зокрема - стиснення щелеп, “витріщання” очей;
м'язові спазми - часто в шлунку;
судоми м’язів спини, болісна напруга у всьому тілі;
проблеми з ковтанням, неконтрольоване/мимовільне скорочення мускулатури голосових зв'язок , ускладнення дихання;
головний біль;
лихоманка та надмірне потовиділення;
зміна артеріального тиску та прискорене серцебиття;
ламкість кісток.

Симптоми можуть з’явитися з 3 по 21 день після зараження.

Внаслідок правця може викликнути закупорка головної або однієї з дрібних гілок легеневої артерії згустком крові, що потрапив з інших частин тіла через кровообіг (емболія легеневої артерії), пневмонія, легенева інфекція.

За відсутності медичної допомоги ймовірність смерті від правця майже стовідсоткова. Навіть із медичною допомогою ризики смерті від правця досить високі – від 10 до 70% залежно від лікування, віку постраждалої людини і її загального стану здоров’я.

При появі перших симптомів правця, негайно звертайтеся до лікаря!

ЯК ЗАХИСТИТИСЬ ВІД ПРАВЦЯ: ПРОФІЛАКТИКА

Єдиний надійний спосіб захисту від правця – вакцинація.

Навіть якщо ви перехворіли природнім шляхом - вакцинуватися треба обов’язково. Імунітет після захворювання швидко минає і є ймовірність повторного зараження.

Безоплатно вакцинуються від правця і діти, і дорослі.

Календар щеплень визначає оптимальний вік і проміжки часу для введення вакцин. Тому для найкращого захисту варто робити щеплення вчасно. А якщо пропустили - старайтесь надолужити якомога раніше пропущені дози, щоби сформувати імунітет до правця.

Якщо ви чи ваша дитина не вакцинувались від правця раніше або невідомо, вакциновані чи ні, варто негайно отримати необхідний захист від хвороби. Зверніться до свого педіатра, терапевта чи сімейного лікаря і він детально проконсультує і направить у кабінет щеплень, де вам зроблять вакцинацію. Усі щеплення - безоплатні як для дітей, так і для дорослих .

ПРО ЛІКУВАННЯ ПРАВЦЯ

При появі перших симптомів правця пацієнтам потрібно негайно звертайтеся до лікаря.

Проти правця використовується антитоксин правцевий та протиправцевий імуноглобулін. Який препарат вводити і скільки - залежить від стану хворого і часу, скільки минуло від моменту зараження.

ЗАВІДУВАЧ АМБУЛАТОРІЇ №2 КНП "ЦПМСД№2" ПАНАІТ О.В.

Шановні батьки наших маленьких пацієнтів! Попередження хвороб є головною метою системи охорони здоров’я. В будь-якому випадку краще попередити захворювання,ніж лікувати його. Чому робити щеплення важливо?

Все просто: вакцинація потрібна, бо може врятувати Ваше життя. Щеплення здатне повністю захистити від інфекційного захворювання або значно покращити його перебіг. Попередження хвороб є головною метою системи охорони здоров’я. В будь-якому випадку краще попередити захворювання,ніж лікувати його.

Протягом перших років життя Вашої дитини та й надалі Ви неодноразово будете відвідувати кабінет педіатра для профілактичного огляду. Під час цих візитів у Вас буде можливість захистити Вашу дитину за допомогою щеплень від потенційно тяжких інфекційних захворювань або їх наслідків. Вакцини допомогають попередити інфекційні хвороби та рятують життя. Якщо дитині не буде проведена вакцинація, організм дитини може бути недостатньо сильним для перемоги над інфекцією і це може призвести до тяжких наслідків. Завдяки вакцинації вдалося значно знизити частоту виникнення багатьох інфекційних захворювань таких як поліомієліт, дифтерія, кір, епідемічний паротит, правець. Але збудники цих захворюваннь , нажаль, періодично активизуються і при загальному низькому рівні вакцинації менш ніж 95%,викликають випадки та навіть спалахи цих небезпечних хвороб,

Індивідуальна імунізація дітей допомогає захистити здоров’я суспільства в цілому, а особливо тих людей, що не були вакциновані. Це можуть бути діти, що не досягли віку для проведення вакцинації (наприклад, в Україні дітям до 1 року не проводиться вакцинація проти кору, але вони можуть захворіти на кір та в окремих випадках мати тяжкий перебіг захворювання та серйозні ускладнення), або діти з протипоказами до вакцинації,

Вакцинація – це найефективніший і економічно вигідний засіб захисту проти інфекційних хвороб, відомий сучасній медицині. Наукових доказів ефективності великомасштабних кампаній вакцинації більш ніж достатньо. Вакцинації допомогли викорінити натуральну віспу, яка колись вбивала кожну сьому дитину в Європі та і майже викорінила поліомієліт. . Навіть у суспільствах із високим рівнем гігієни, санітарних норм та доступом до чистої води, інфекції досі розповсюджуються.Коли люди масово не роблять щеплення, недуги, що стали рідкісними, на зразок дифтерії чи поліомієліту, можуть відновитися

Вакцини- це препарати, призначені для створення активного імунітету в організмі щеплених людей чи тварин. Згідно з календарем профілактичних щеплень в Україні дитина отримує захист від 10 інфекцій: гепатиту В, туберкульозу, дифтерії, кашлюка, правця, поліомієліту, гемофільної інфекції, кору, краснухи і паротиту (свинки). Необхідні для дитини щеплення проти цих захворювань проводяться безкоштовно.

Вакцини можна умовно розділити на чотири групи:

Живі вакцини. Вони містять ослаблений живий мікроорганізм. Прикладом можуть служити вакцини протии поліомієліту, кору, свинки, краснухи та туберкульозу.

Інактивованих вакцин. Містять або убитий цілий мікроорганізм (наприклад цільноклітинна вакцина протии кашлюку, інактивована вакцина проти сказу, вакцина протии вірусного гепатиту А), або компоненти клітинної стінки чи інших частин збудника, як наприклад у ацелюлярнимх вакцинах протии кашлюку , у вакцині протии менінгококової інфекції, вакцині проти гемофільної інфекції,

Анатоксини .Вакцини, що містять інактивований токсин що продукується бактеріями. Прикладом можуть служити вакцини протии дифтерії та правця.

Біосинтетичні вакцини. Вакцини, отримані методами генної інженерії. Прикладом може служити рекомбінантна вакцина протии вірусного гепатиту B, вакцина проти ротавірусної інфекції.

Ефективність вакцини — це її датність захистити людину від захворювання, протии, ,якого вона вводиться. Той, хто отримав щеплення, у 95 випадках зі 100 не захворіє навіть при прямому контакті з інфекціями, вакцинацію проти яких він зробив. Дуже важливо, щоб організм відреагував на щеплення формуванням імунітету – це і є позитивна очікувана реакція від щеплення. Саме ця реакція забезпечує захист нашим дітям від важких інфекційних захворювань і пов’язаних з ними ускладнень. Реакція імунітету на вакцину схожа на ту, що провокує природня інфекція, що потрапила в організм людини, але не така ризикована. . У ВООЗ стверджують, що кілька вакцин, які одночасно отримує людина – не мають негативного ефекту на імунну систему

Реакції можуть бути двох типів:

місцеві (почервоніння, підпухлість чи болісне відчуття у місці ін’єкції) або легкі загальні (підвищення температури тіла, висиппі псля введення „живої” вакцини проти кору, паротиту, краснухи). Ці реакції минають самостійно за кілька діб.

тяжкі — виникають вкрай рідко. Наприклад, анафілактичний шок — тяжка алергічна реакція, яка може проявитись у перші 30 хвилин після введення вакцини в одному випадку на мільйон введених доз. Але анафілактичні реакції можуть більш частіше виниккати і після прийому антибіотиків,різних харчових продуктів та побутоівих речей При

анафілактичному шоці необхідна правильна і вчасно надана медична допомога.

Вакцинація — важливий етап у житті Вашої дитини, завдяки якому вона буде захищена від інфекційних захворювань і збереже здоров’я. Це єдиний шлях вберегти дитину від небезпечних інфекцій. Всі діти мають право на вакцинацію, і це право забезпечується державою.

Завідувач амбулаторії №4- Зінченко Н І

06.02.2020

Дифтерія в Україні: що це за хвороба, симптоми, лікування і профілактика

Українцям загрожує дифтерія

Дифтерія – це інфекційне захворювання, спалах якого виник в Україні. Вона є значно небезпечнішою за кір, адже смертність від дифтерії дуже висока.

Дифтерія – це гостра інфекційна хвороба, яка вражає серцево-судинну, дихальну та нервову системи, а також надниркові залози. На інфікованому місці виникає запальний процес із фібринозним нальотом.

Наприкінці жовтня 2019-го року в Україні зафіксували спалах дифтерії. 23 жовтня стало відомо про госпіталізацію 15 студентів Ужгородського університету, в яких діагностували паличку дифтерії. 24 жовтня було підтверджено випадок інфікування 9-річного хлопчика в Києві: дитина не мала щеплення від хвороби через відмову батьків.

Нові спалахи захворювання спричинені саме низьким рівнем захисту населення. За даними Центру громадського здоров'я, за дев'ять місяців 2019 року щепленими від дифтерії є лише 59% дітей до року та 52% дорослих. "Дифтерія прийде обов'язково. Це не кір, це ще гірше", – вже кілька років прогнозує лікар Євген Комаровський. Що ж це за хвороба та як не заразитись нею?

Як передається дифтерія

Збудником дифтерії є дифтерійна паличка. Інфекція передається повітряно-крапельним шляхом: при чханні, кашлянні тощо. Також заразитися нею можна через посуд, іграшки, канцелярські товари та інші речі, яких торкалася інфікована людина.

Бувають випадки, коли дифтерійна паличка потрапляє в організм через слизову ока, шкіру або слизові оболонки статевих органів. Важливо знати, що носіями збудника дифтерії можуть бути люди без симптомів хвороби, але із небезпечними мікробами в носоглотці.

Види дифтерії

Дифтерія має кілька форм залежно від місця ураження інфекцією:

Дифтерія ротоглотки (мигдалин)
Дифтерія дихальних шляхів (трахеї, гортані, бронхів)
Дифтерія носа
Дифтерія шкіри
Дифтерія очей
Дифтерія статевих органів

Найпоширенішою є дифтерія ротоглотки, а от останні три трапляються вкрай рідко.

Дифтерія у дітей

Симптоми дифтерії у дітей і дорослих

Життєво важливо своєчасно діагностувати дифтерію, адже за своїми клінічними проявами вона схожа на ангіну чи інфекційний мононуклеоз. Інкубаційний період інфекції триває від 3 до 10 діб, тобто в цей час людина може заражати інших і навіть про це не знати. При потраплянні в організм бактерія дифтерії виділяє токсин та викликає токсико-інфекційний шок. Першими симптомами цієї хвороби є біль у горлі, погіршення самопочуття та підвищення температури.

Особливо небезпечною є дифтерія ротоглотки (мигдалин). Під час перебігу цієї хвороби в горлі утворюється дифтерійна плівка, яка перекриває дихальні шляхи. Це не лише ускладнює дихання та ковтання, а може спричинити смерть від задухи. Також при дифтерії з'являється солодкуватий запах з рота.

Основні симптоми дифтерії:

слабкість
біль у горлі
лихоманка
набряк залоз у шиї
світло-сірий наліт на уражених органах
специфічний запах з рота

Особливо небезпечними є ускладнення від дифтерії: блокування дихальних шляхів, пошкодження серцевого м'яза (міокардит), ушкодження нерва (поліневропатія), легенева інфекція (дихальна недостатність або пневмонія).

У дорослих дифтерія протікає важче

Лікування дифтерії

Хворих на дифтерії одразу ж госпіталізують в інфекційний стаціонар. Під час лікування пацієнту вводять антитоксичну протидифтерійну сироватку. Водночас медики проводять дезінтоксикаційну терапію, хворий також проходить курс антибактеріальних препаратів, зокрема антибіотиків.

Дифтерія небезпечна тим, що без негайного введення сироватки близько 50% хворих можуть померти. І навіть з сироваткою залишається ризик смерті до 20%, наголошують у МОЗ..

Профілактика та щеплення в Україні

Найефективнішим методом профілактики дифтерії є щеплення. І хоча вакцина не дає 100-відсоткової гарантії, однак у хворого зі щепленням дифтерія перебігає значно легше та не дає ускладнень.

В Україні щеплення від дифтерії дітям можна зробити безкоштовно цільноклітинною вакциною проти кашлюку, дифтерії та правцю АКДП, яка дає найкращий захист. Також є безкоштовна вакцина для профілактики дифтерії та правця АДП та вакцина для профілактики дифтерії та правця із зменшеним вмістом антигена АДП-М, яку застосовують для дорослих.

Перша доза вакцини вводиться в організм дитини в 2 місяці, друга – у 4, далі – 6 місяців, 1,5 років, 6 років, 16 років. Після 16-и треба робити щеплення кожні 10 років.

Якщо ви вже дорослі, але не були раніше вакциновані, або у вас немає записів про щеплення, то для захисту від дифтерії та правця необхідна триразова вакцинація АДП-М з чітким інтервалом: спочатку перша доза, через місяць – друга, через 6 місяців після другої – третя.

Для профілактики дифтерії люди, які контактували з хворим, мають негайно отримати вакцини.

Ще одним засобом профілактики є особиста гігієна – потрібно часто мити руки, протирати предмети, які торкалася потенційно хвора людина, провітрювати приміщення. Пам'ятайте, що за перших же симптомів слід одразу звернутись до медиків – чим швидше розпочнуть лікування, тим меншої шкоди дифтерія завдасть вашому організмові.

Найкращим методом профілактики дифтерії є вакцинація

Шановні наші дорослі пацієнти! Піклуйтесь про своє здоров'я, та оточуючих людей. Регулярно робіть щеплення проти дифтерії

Досі в нашій країні існує практика надання невірних і, навіть, шкідливих рекомендацій щодо підготовки до вакцинації та ведення дитини в післявакцинальному періоді

Давайте розберемо детально ці безпідставні твердження.

Перед вакцинацією та після неї потрібно давати 3 дні антигістамінні для усунення побічних реакцій.

Насправді, наявна після щеплення ряду вакцин, наприклад, АКДП, місцева реакція у вигляді ущільнення, почервоніння, припухлості – це не алергія, а спеціальна дія складових вакцини для того, щоб викликати місцеву запальну реакцію і посилити дію антигену.

Анатоксини правцевий та дифтерійний, які є в складі АКДП, АаКДП, є слабкими і саме, завдяки солі алюмінію, що міститься у вакцині викликається запалення в місці введення вакцини. Запалення характеризується посиленим припливом крові і, як наслідок, імунні клітини з током крові швидше розносяться по організму.

Отже, антигістамінні препарати абсолютно не потрібні ні до, ні після вакцинації.

Відразу після вакцинації треба дати жарознижуюче для профілактики підвищення температури чи судом.

Насправді:

Дослідження, які опубліковані в ряді відомих медичних джерел, наприклад, The Lancet, свідчать про те, що вживання парацетамолу для профілактики після щеплення знижує імунну відповідь на вакцину. (The Lancet (2009;374:1339).

Це твердження також прописано в деяких інструкціях до вакцин.

Єдиним винятком є вакцина «Бексеро», в інструкції до якої прописаний профілактичний прийом жарознижуючого відразу після щеплення.

Профілактичний прийом жарознижуючих не знижує ймовірність появи фебрильних судом. В популяції є 4% дітей, які схильні до фебрильних судом, не залежно від розміру підвищення температури. Тобто вони можуть з'явитись і при температурі трохи вище 37 градусів.

Отже, жарознижуюче потрібно давати по факту наявності високої температури (вище 38,5) або тієї температури, яку дитина погано переносить

Сакраментальне: мочити чи не мочити місце введення вакцини?

Мочити можна, купатись можна. Вода, яка потрапила на шкіру ніяким чином не нашкодить вакцині, яку ввели в м’яз!

Що ж треба робити після вакцинації?

Після щеплення дитина 30 хвилин перебуває в медичному закладі, тому що єдина небезпечна реакція на вакцини може бути у вигляді анафілактичного шоку, який буває вкрай рідко, але кожен медичний працівник має переосторогу щодо цієї реакції і повинен надати невідкладну допомогу.

Всі інші реакції на вакцини, як правило, передбачувані і минають протягом 3х днів.

Як полегшити біль в місці ін’єкції? Можна прикласти змочену в прохолодній воді серветку. Якщо біль дуже сильний, то дати ібупрофен як знеболююче з розрахунку на вагу дитини.

В разі підвищення температури дитина потребує рясного пиття. Також нормально, якщо дитина після щеплення може мало їсти.

Про наявні післявакцинальні реакції слід повідомити свого сімейного лікаря чи педіатра. Переважно ці стани не потребують медикаментозного втручання, лише спостереження.